Дисертаційна робота присвячена удосконаленню системи ранньої діагностики порушеного перебігу вагітності у жінок репродуктивного віку шляхом комплексної оцінки клінічних, ультразвукових та імунологічних параметрів із визначенням прогностичної значущості стресових білків HSP60 та його бактеріального гомолога GroEL.
Невиношування вагітності у І триместрі залишається однією з провідних проблем сучасного акушерства і формує значну частку ранніх репродуктивних втрат і визначаючи рівень перинатальної та материнської захворюваності. Попри використання стандартних діагностичних підходів, можливості раннього виявлення вагітностей високого ризику залишаються обмеженими, що обумовлює необхідність пошуку нових прогностичних маркерів. Особливий науковий інтерес становлять механізми клітинного стресу, зокрема активність стресових білків HSP60 та GroEL як потенційних біомаркерів порушеної імплантації, однак їх клінічна значущість у І триместрі вагітності досі недостатньо визначена.
Метою дослідження є удосконалення прогнозування невиношування вагітності у жінок високого ризику шляхом вивчення нових патогенетичних маркерів.
Завдання дослідження:
1. Визначити структуру клініко-анамнестичних факторів ризику невиношування вагітності у І триместрі з поділом на групи фізіологічного та ускладненого перебігу гестації.
2. Охарактеризувати ультразвукову та допплерометричну картину ранньої гестації та визначити її зв’язок із подальшим перебігом вагітності.
3. Дослідити рівні HSP60 та GroEL у сироватці крові вагітних І триместру вагітності та оцінити їхній зв’язок з клінічними, ультразвуковими показниками й ознаками порушеної імплантації.
4. Визначити діагностичну та прогностичну цінність HSP60 і GroEL на підставі ROC-аналізу та встановити оптимальні порогові значення для ранньої стратифікації ризику невиношування вагітності.
5. Розробити інтегральну модель прогнозування порушеного перебігу вагітності у І триместрі, запропонувати алгоритм ранньої стратифікації ризику невиношування вагітності та оцінити його ефективність.
Відповідно до поставлених завдань роботу виконано у форматі проспективного когортного дослідження. До дослідження включено 94 вагітні І триместру (6–12 тижнів), стратифіковані на групу з фізіологічним перебігом вагітності (Norm, n = 33) та групу з наявними ознаками порушеної імплантації або загрози переривання (Path, n = 61).
Комплексне обстеження включало аналіз соматичного, репродуктивного та акушерського анамнезу, оцінку факторів ризику (вік, ендокринні порушення, інфекційно-запальні стани, шкідливі звички), детальне ультразвукове дослідження (локалізація хоріона, наявність та об’єм хоріальних гематом, життєздатність ембріона, параметри серцевої діяльності, довжина шийки матки), а також визначення сироваткових рівнів HSP60 та GroEL методом імуноферментного аналізу (ELISA).
Статистична обробка даних включала описову статистику, порівняння груп, кореляційний аналіз, ROC-аналіз з розрахунком AUC та індексу Юдена, а також багатофакторну логістичну регресію для створення інтегральної моделі прогнозування. Ефективність моделі оцінювалася за чутливістю, специфічністю та прогностичною цінністю результатів.
Дизайн дослідження схвалено комісією з питань біоетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (протокол № 201 від 22 грудня 2025 р.). Дослідження проведено з дотриманням принципів Гельсінської декларації та стандартів належної клінічної практики.
За результатами аналізу виявлено, що у жінок із несприятливим перебігом вагітності частіше зустрічаються обтяжений акушерський анамнез, рецидивуючі репродуктивні втрати, ендокринні порушення, інфекційно-запальні процеси та ультразвукові ознаки порушеної імплантації (наявність хоріальних гематом, низька або крайова імплантація хоріона), укорочення шийки матки. Сироваткові рівні HSP60 та його бактеріального гомолога GroEL у цих пацієнток були достовірно вищими порівняно з групою фізіологічної вагітності.
ROC-аналіз засвідчив прогностичну інформативність GroEL, а також HSP60 у складі інтегральної прогностичної моделі щодо ризику ранніх репродуктивних втрат. Визначені оптимальні порогові значення HSP60 та GroEL (cut-off), перевищення яких асоціюється з підвищеним ризиком невиношування вагітності у І триместрі. На основі логістичної регресії розроблено інтегральну модель прогнозування, що поєднує клінічні, ультразвукові та імунологічні дані і демонструє високу точність у передбаченні порушеного перебігу вагітності у І триместрі.
