Дисертаційна робота присвячена глибокому вивченню механізмів формування цих змін у дітей молодшого шкільного віку та науковому обґрунтуванню ефективності розробленої автором оптимізованої терапії. Метою дослідження стало підвищення якості лікувального процесу шляхом корекції метаболічних порушень за допомогою вдосконаленого клініко-діагностичного алгоритму. Об’єктом дослідження виступив процес розвитку функціональних розладів травного тракту при вірусній інтоксикації, а предметом — динаміка клінічних, лабораторних та інструментальних показників у ході терапії.
Наукове дослідження базувалося на обстеженні 115 дітей віком від 6 до 8 років (середній вік 6,31 ± 0,47 року) з верифікованим діагнозом ГРВІ. Найчисленнішу групу за збудником склали пацієнти з аденовірусом (26%), також ідентифіковано парагрип (22%), риновірус (16%), грип А (10%), грип В та RSV (по 8%), коронавірус (4%) та стрептококову інфекцію (6%). Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша група (n=60) отримувала оптимізоване лікування з додаванням вітамінно-мінерального комплексу (вітамін D3, цинк, аскорбінова кислота) та метіоніну, 2-га група (n=55) — стандартну терапію згідно з протоколами МОЗ України. Контрольну групу склали 26 здорових дітей.
Аналіз клінічної картини показав, що крім респіраторних симптомів (нежить, біль у горлі, кашель), у дітей часто спостерігалися нудота (n=37), біль у животі (n=25), діарея та блювота. Об’єктивно фіксувалися обкладеність язика (82,8%) та гіперемія зіва. Застосування оптимізованої терапії протягом 30 днів дозволило скоротити тривалість захворювання на 1,9 дня, а період реконвалесценції — на 9,0 днів. Важливою частиною діагностики стало УЗД, яке виявило збільшення розмірів печінки та підшлункової залози у гострому періоді, а також функціональні розлади жовчного міхура у 70,0% дітей, серед яких домінував гіпомоторний тип (60,0%). Лабораторно встановлено дефіцит цинку та вітаміну D3 на старті, які достовірно зросли під впливом розробленої корекції. Також зафіксовано нормалізацію рівнів білірубіну, СРБ та покращення амінокислотного профілю, зокрема рівнів метіоніну та тирозину.
Наукова новизна результатів полягає в уточненні характеру динаміки симптомів гепатобіліарної системи при ГРВІ та встановленні закономірностей змін ферментативної й гормональної ланок травлення (амілаза, ліпаза, гастрин). Вперше розроблено математичні моделі на основі багатофакторного регресійного аналізу для прогнозування рівнів вітаміну D3, гастрину та жовчних кислот. Практичне значення полягає у впровадженні УЗД жовчного міхура та вітамінно-мінеральної корекції до алгоритму ведення хворих, а також у використанні розрахунків ризику розвитку ускладнень (наприклад, зростання ризику лейкоцитозу при нудоті у 3,11 раза) для персоналізації лікування.
