Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню сапроксилобіонтних твердокрилих (Insecta: Coleoptera) хвойних лісів Карпатського національного природного парку (далі – НПП), встановленню їхнього таксономічного різноманіття, а також структури домінування, хорологічної та трофічної структур угруповань у лісах, що відрізняються за віковими параметрами та ступенем антропогенного впливу.
Метою дисертаційної роботи є встановлення таксономічного складу та структури населення та угруповань сапроксилобіонтних твердокрилих хвойних лісів Карпатського НПП.
Об’єктом досліджень є сапроксилобіонтні твердокрилі (Insecta, Coleoptera) хвойних лісів Карпатського НПП, а предметом – структурна організація їхніх угруповань у різних за віком і рівнем антропогенного впливу хвойних лісах Карпатського НПП.
Представлена робота є першим комплексним дослідженням таксономічного складу та структури угруповань сапроксилобіонтних твердокрилих різних за віком і рівнем антропогенного впливу хвойних лісів не тільки на території Карпатського НПП, а й в Українських Карпатах загалом.
На території Карпатського НПП, були закладені 7 пробних площ. На кожній з дослідних ділянок, згідно загальноприйнятої та найбільш ефективної щодо обраної групи організмів методики, було встановлено комбіновані та прозорі бар’єрні пастки – політрапи, які функціонували цілодобово протягом усього вегетаційного періоду.
У результаті проведених досліджень, у хвойних лісах Карпатського НПП було зібрано та ідентифіковано 13818 особин сапроксилобіонтних твердокрилих (Coleoptera), які належать до 493 видів, 50 родин, 15 надродин і 5 серій підряду всеїдних (Polyphaga).
Найбагатшою за видовим складом виявилася родина Staphylinidae, до якої належать більше чверті всіх виявлених видів жуків – 129 (26,2%). Наступними за видовим багатством є родини Curculionidae – 41 вид (8,3%), Nitidulidae – 29 видів (5,9%), Cryptophagidae – 27 видів (5,5%) та Cerambycidae – 26 видів (5,3%). Усі інші родини становлять менше 5% видового складу.
У процесі досліджень було виявлено 7 нових для фауни України видів, які належать до родини Staphylinidae: Aleochara peeziana, Plataraea nigrifrons, Placusa incompleta, Hydrosmecta longula, Liogluta alpestris, Dochmonota rudiventris та Paraphloeostiba gayndahensis.
У результаті аналізу структури домінування населення сапроксилобіонтних твердокрилих хвойних лісів Карпатського НПП, не було відзначено видів-еудомінантів, а єдиним домінантом виступає Bibloporus minutus з родини Staphylinidae. Субдомінантами тут є 6 видів: Salpingus ruficollis з родини Salpingidae, Trypodendron lineatum з родини Curculionidae, Pteryngium crenulatum та Atomaria turgida з родини Cryptophagidae, Melanotus castanipes з родини Elateridae, та Leptusa pulchella з родини Staphylinidae. Рецедентами є 18 видів. Натомість, переважна більшість видів (468) належать до субрецедентів.
У хорологічному відношенні, сапроксилобіонтні твердокрилі хвойних лісів Карпатського НПП відносяться до 13-ти зоогеографічних комплексів. При цьому домінують види з трансєвразійським (26,2%), європейсько-кавказьким (15,7%), голарктичним (14,5%) та європейським (12,8%) типами ареалів.
За трофічною спеціалізацією на обох, здатних до живлення, стадіях онтогенезу – личинки та імаго, серед сапроксилобіонтних твердокрилих усіх типів хвойних лісів Карпатського НПП переважають міцетофаги, а наступною за репрезентативністю є група зоофагів. Серед личинок, після міцетофагів, переважають сапрофаги.
На основі результатів порівняльного аналізу даних з різних за віком і рівнем антропогенного впливу хвойних лісів Карпатського НПП встановлено, що пралісові екосистеми переважають над іншими як за видовим багатством, так і за чисельністю сапроксилобіонтних твердокрилих. Виходячи з цього, можна констатувати, що хвойні праліси Карпатського НПП є важливим осередком збереження біорізноманіття сапроксилобіонтних твердокрилих.
