Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню сутності, еволюції та чинників трансформаційної диференціації податкових систем країн-членів Європейського Союзу, розробці методологічного інструментарію для кількісної оцінки їх структурної динаміки з урахуванням інтеграційних процесів, а також визначенні закономірностей формування ефективних моделей податкового регулювання для адаптації податкової системи України в умовах кандидатства на вступ до ЄС.
У роботі розглянуто еволюцію та функціональну структуру податкових систем, що ідентифікувало їх багатовимірний інституційно-правовий механізм державного регулювання, який органічно поєднує фіскальні, економічні та соціальні функції. Визначено, що розвиток концепцій податкової політики від класичних економічних підходів до моделей економіки пропозиції формує підґрунтя для розгляду податків не лише як засобу акумулювання доходів, а як інструменту стимулювання економічної активності, оптимізація сукупної пропозиції та стабілізації зайнятості.
Виявлено, що в умовах глобалізації, цифровізації та інтеграційних трансформацій система податкового регулювання набуває нових вимірів, що визначають її адаптивність, прозорість, ефективність адміністрування та справедливість у розподілі податкового навантаження. При цьому структура, ієрархія та взаємозв’язки компонентів системи формують контекст для оцінки фіскальної ефективності, узгодження політичних пріоритетів і оптимізації стратегій державного управління.
Досліджено місію податкових систем країн-членів ЄС у забезпеченні економічного зростання, соціальної справедливості, стимулювання інноваційної діяльності та зелених трансформацій реалізується як стратегічний важіль, що трансформується від суто фіскального інструменту до комплексного механізму макроекономічного регулювання та забезпечення сталого розвитку.
Проаналізовано асинхронну диспозицію податкових систем країн-членів ЄС як стійку форму фіскальної асиметрії, що проявляється у значній варіативності податкового навантаження (27–46% ВВП у 2023 р., середнє 40%), структурі надходжень, ефективності адміністрування та прогресивності оподаткування. Така нерівномірність визначає неоднакову фіскальну поведінку та формує дихотомію економічного розвитку між «центром» і периферією Союзу.
Розроблено Інтегральний індекс трансформаційної диференціації податкових систем (TTSDI/TTSDI-UA) як самостійний аналітичний інструмент кількісного вимірювання інституційної та структурної асинхронності податкових реформ у країнах-членах ЄС. Індекс поєднує показники цифровізації публічних послуг, динаміки податкового адміністрування, змін у структурі оподаткування та інтенсивності реформ із авторською системою ваг, адаптованою до методологічних підходів ОЕСР, що дало змогу ідентифікувати кластери трансформаційної зрілості, кількісно зафіксувати нерівномірність реформ, емпірично виокремити групи країн із високим, середнім і низьким рівнем трансформаційної активності та сформувати аналітичну основу для оцінки фіскальної конвергенції і адаптації податкових систем країн-кандидатів до стандартів ЄС.
Здійснено оцінку сучасного стану податкової системи України на основі адаптованого індексу трансформаційної диференціації TTSDI-UA, що виявила помірний і волатильний рівень трансформаційних змін із домінуванням непрямих податків, високим рівнем тінізації, наявністю податкових розривів та фрагментарністю реформ у контексті воєнної економіки.
Сформовано прогнозні сценарії трансформації податкової системи України на 2025–2027 рр. із використанням регресійних моделей доходів з побудовою 95% довірчих інтервалів та врахуванням воєнної невизначеності.
Обґрунтовано напрями структурного оновлення податкової системи України на основі практик ЄС, що включають підвищення якості податкової бази через інвентаризацію пільг і скорочення витоків, масштабування цифрових інструментів адміністрування, інституціалізацію коротких реформаторських циклів із прозорими KPI, а також врахування екологічного оподаткування (CBAM).
Ключові слова: податкова система, ЄС, країни-члени ЄС, міжнародна економічна інтеграція, фіскальна політика, податкове навантаження, конкуренція, конкурентоспроможність, податкове регулювання, цифровізація.
