Дисертація присвячена аналізу системи підготовки бакалаврів з електронної інформації та технологій у університетах КНР та обґрунтуванню можливостей використання їхнього прогресивного досвіду у закладах вищої освіти України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– уперше здійснено цілісний системний аналіз підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій до професійної діяльності в університетах КНР та порівняльно-педагогічне дослідження системи професійної підготовки цих фахівців у КНР та Україні на основі аналізу нормативно-правової бази, змістових і організаційно-методичних характеристик освітнього процесу в умовах цифрових трансформацій; розкрито термінологічне поле дослідження та уточнено суть ключових понять: «бакалавр електронної інформації та технологій», «професійна діяльність бакалаврів електронної інформації та технологій у КНР» та її компоненти (інженерно‑технологічний, міждисциплінарний, індустріально орієнтований, цифрово-інтелектний), «функції професійної діяльності бакалаврів електронної інформації та технологій», «система підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій в університетах КНР»; виявлено організаційно-методичні умови ефективної професійної підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій у КНР в умовах цифрових трансформацій; спільні та відмінні риси підготовки бакалаврів у галузі «Електронна інформація», спеціальність «Електронна інформація та технології» (Китай) та F Інформаційні технології, спеціальність: F3 (122) «Комп’ютерні науки» (Україна); ключові ідеї китайської системи підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій до професійної діяльності для України: інтеграція фундаментальних і прикладних компонентів; проєктно-практична організація навчання; методологічна модель «чотирьох логік»; цифрові освітні платформи та персоналізація навчання; модель «Робоче місце – курс – змагання – сертифікація – інновація); партнерства університетів з промисловістю та глобальні компетентності; дослідницько-орієнтоване навчання; англомовна складова професійної підготовки; здійснено компонентно-структурний аналіз сучасної системи підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій в університетах КНР, котра охоплює нормативно-правовий, організаційно-педагогічний та освітньо-компетентнісний компоненти; розроблено структурно-логічну матрицю модернізації інформаційно-технологічного бакалаврату з орієнтацією на цифрову економіку, інноваційний розвиток і післявоєнне відновлення людського капіталу України;
– удосконалено організаційно-методичний супровід процесу створення та використання цифрових освітніх ресурсів на основі досвіду КНР, дисциплін «Системи штучного інтелекту», «Інтелектуальний аналіз даних», «Педагогічний дизайн», «Цифровізація у професійній діяльності», «Основи інформаційних технологій», які викладаються у межах бакалаврських освітніх програм Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського; освітнього консалтингу для науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти українських університетів;
– подальшого розвитку набули теоретичні положення порівняльної педагогіки щодо дослідження професійної підготовки фахівців у галузі електронної інформації та технологій, зокрема стосовно порівняння структур, змісту та інноваційних моделей навчання бакалаврів електронної інформації та технологій у КНР через призму ключових ідей для української практики, а також підходів до використання зарубіжного досвіду для модернізації українських освітніх програм; організаційно-методичні умови ефективної професійної підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій у КНР в умовах цифрових трансформацій в українських реаліях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в застосуванні теоретичних положень та висновків до конкретних методичних рекомендацій щодо використання прогресивних ідей досвіду КНР у підготовці бакалаврів електронної інформації та технологій у ЗВО України, що зокрема, знайшло відображення в маршрутній карті практичної адаптації ключових ідей китайської освітньої системи підготовки бакалаврів електронної інформації та технологій для українських ЗВО; методичних рекомендаціях для ЗВО України щодо створення та використання цифрових освітніх ресурсів на основі досвіду КНР; розробці та проведенні авторських онлайн-воркшопів; застосуванні авторської онлайн-платформи Ірини Бунецької «EduTech Bridge: China-Ukraine».
