Програма нашого дослідження включала комплексний аналіз 160 дітей основної групи, які перебували на стаціонарному лікуванні на базі КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради» та КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна інфекційна лікарня Вінницької обласної ради» протягом 2022-2023 рр., віком 1 місяць – 18 років, хворих на SARS-CoV-2-асоційовану пневмонію, та конрольної групи (40 практично здорових дітей). Проведення дослідження здійснювалося за умови попереднього отримання інформованої згоди батьків/опікунів, що відповідало вимогам Конвенції ООН про права дитини, а також принципам біоетики та нормам Гельсінської декларації. Усім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження, визначення СРП, прокальцитоніну, ІЛ-1, ІЛ-6, показників коагулограми, вмісту ендотеліну-1 і VEGF, проведено доплерографічну оцінку FMD та ТКІМ, а також визначено поліморфізм JAK2 V617F методом ПЛР. Дизайн дослідження включав проспективне спостереження та кореляційно-регресійний аналіз отриманих даних.
Наукова новизна. Вперше у нашій роботі проведено комплексну оцінку ендотеліальної дисфункції у дітей із SARS-CoV-2-асоційованою пневмонією з одночасним вивченням лабораторних, інструментальних та генетичних показників. Виявлено частоту та характеристики ендотеліальної дисфункції у дітей із SARS-CoV-2-асоційованою пневмонією. Встановлено, що тяжкий перебіг захворювання характеризується достовірним підвищенням рівня ендотеліну-1 (у 1,47 рази; p<0,05) і VEGF (у 1,62 рази; p<0,05) порівняно з нетяжким перебігом, а також зростанням ІЛ-1 у 1,54 рази та ІЛ-6 у 1,69 рази. Встановлено патогенетичне значення ендотеліальної дисфункції у дітей, хворих на SARS-CoV-2–асоційовану негоспітальну пневмонію, що підтверджується асоціацією високого рівня VEGF (IV квартиль) із значно вищими шансами розвитку двобічного ураження легень (OR=6,186; 95 % ДІ 2,747–11,832), тоді як низькі значення VEGF пов’язані з однобічним перебігом (OR=2,180; 95 % ДІ 1,996–4,973). Вперше у дітей із SARS-CoV-2-асоційованою пневмонією встановлено вплив поліморфізму JAK2 V617F на показники ендотеліального ушкодження: у носіїв мутації рівень ендотеліну-1 збільшувався у 1,54 рази, VEGF – у 1,57 рази, ТКІМ – у 1,71 рази, спостерігалося порушення FMD у діапазоні 1,03–1,35 рази (p<0,05), що свідчить про генетично детерміновану судинну реактивність. Визначено вікові особливості інструментальних показників: максимальні значення FMD зареєстровано у дітей 1-4 років (2,20±0,003 %), а ТКІМ – у дітей 5-18 років (на 4,20-16,96 % вище порівняно з молодшими).
Підтверджено високу діагностичну значущість інструментальних методів оцінки судинної функції: FMD характеризувалась чутливістю 88,09 %, специфічністю 85,69 %, точністю 90,22 %; ТКІМ – чутливістю 71,05 %, специфічністю 79,52 %, точністю 90,51 %. Сформовано комплекс ключових маркерів тяжкого перебігу SARS-CoV-2-асоційованої пневмонії: підвищення СРП, прокальцитоніну, фібриногену, Д-димеру достовірно корелює з високими рівнями ендотеліну-1 і VEGF та інструментальними ознаками судинного ушкодження.
Практична цінність. Встановлено клінічну цінність маркерів системного запалення у дітей із SARS-CoV-2–асоційованою пневмонією. Підвищення СРП виявлено у 105 дітей (65,6 %), а прокальцитоніну – у 147 (91,9 %), що свідчить про високий рівень системної запальної відповіді у більшості пацієнтів. Показано, що тяжкий перебіг захворювання супроводжується достовірним зростанням ІЛ-1 у 1,54 рази та ІЛ-6 у 1,69 рази порівняно з нетяжким перебігом (p<0,05), що підкреслює провідну роль прозапальних цитокінів у формуванні ендотеліального ушкодження. Отримані дані свідчать, що визначення рівнів СРП, прокальцитоніну, ІЛ-1 та ІЛ-6 може бути використане як доступний індикатор ризику прогресування запального процесу та раннього розвитку ендотеліальної дисфункції, а також як підстава для посиленої тактики ведення пацієнтів із високим ризиком тяжкого перебігу.
Доведено клінічну інформативність показників системи згортання як ранніх доступних індикаторів гіперкоагуляції та ризику тромботичних ускладнень у дітей.
Обґрунтовано включення ендотеліну-1 і VEGF до стандартного алгоритму обстеження при SARS-CoV-2-асоційованій негоспітальній пневмонії, оскільки їх підвищення відображає тяжкість перебігу, ступінь ендотеліального ушкодження та ризик ускладнень і може використовуватись для стратифікації ризику.
Запропоновано застосування ТКІМ і FMD як чутливих неінвазивних маркерів ендотеліальної дисфункції для раннього виявлення тяжкого перебігу, визначення груп високого ризику та моніторингу терапії.
Визначено практичну значущість поліморфізму JAK2 V617F як додаткового генетичного індикатора судинної реактивності для удосконалення стратифікації ризиків та індивідуалізації ведення дітей.
Отримані результати формують підґрунтя для створення прогностичних моделей із використанням лабораторних, інструментальних і генетичних маркерів з метою підвищення якості діагностики, оптимізації тактики ведення та зменшення ризику ускладнень.
