Алєксєєнко А. І. Форма правління як чинник формування політико-інституційного дизайну: досвід трансформаційних демократій.

Дисертацію присвячено встановленню значення форми правління як чинника модернізації політико-інституційних відносин в умовах демократичної трансформації. Виявлено модернізаційний потенціал форми правління в контексті функціонування демократичних політичних інститутів. Розкрито ознаки інституційної спроможності гілок влади в рамках функціонування парламентської форми правління. Політико-інституційна конфігурація сучасних форм правління привертають увагу наукової спільноти як міждисциплінарна проблема нормативного забезпечення активізації та підтримки демократичного політичного розвитку на макрорівні. В умовах сучасної України конфігурація форми правління виступає одним з ключових напрямків зусиль щодо євроінтеграції, а також забезпечення консолідації суспільства в умовах війни. Непорушність конституційних правил взаємодії між політичними інституціями створила умови для тривалого опору діям країни-агресора. Водночас період повоєнного відновлення буде вимагати поновлення правил політичної конкуренції, гнучкого (ліберального) ставлення до політичної опозиції та в цілому проявів політичного плюралізму. Також формування національної моделі форми правління парламентського республіканського типу (яка буде відповідати зразкам більшості країн ЄС) вимагає оцінки функціональності та спроможності українських політичних інститутів в контексті глобальної політичної гри. Таким чином, актуальність теми дисертації зумовлена пріоритетами розвитку міждисциплінарного наукового дискурсу щодо форм правління, а також практичними тенденціями видозміни та пошуку нових конфігурацій в умовах демократичних трансформацій. Метою роботи є встановлення значення форми правління як чинника модернізації політико-інституційних відносин в умовах демократичної трансформації. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній політичній науці було встановлено зміст та значення форми правління як чинника модернізаційних перетворень політико-інституційних відносин в рамках процесів демократизації. Авторська рецепція методології неоінституціоналізму дозволила розкрити нормативні та інноваційні основи політико-інституційних взаємодій в умовах реформування форм правління. Вперше було виявлено модернізаційний потенціал форми правління в контексті функціонування демократизації політичних інститутів, який полягає в нормуванні статусу-кво демократичної політичної участі, балансу представлення влади та опозиції забезпечення прав міноритарних спільнот тощо; розкрито ознаки інституційної спроможності гілок влади в рамках функціонування парламентської форми правління, до яких належить політична ініціативність, яка полягає в просуванні певних законодавчих змін та законодавчої підтримки політико-інституційних взаємодій, фокусування уваги на стратегічному курсі, яке полягає у збереженні макрополітичної сталості держави на основі позицій представницької, виконавчої та судової влади, співвимірності політичної активності та адекватності реакції на політичні події в умовах політичних криз. На основі емпіричних матеріалів продемонстровано, що зусилля для перспективної трансформації форми державного правління в Україні в напрямку парламентської республіки мають конкретні пункти відповідності та вектори зосередження зусиль з досягнення іншого статусу в міжнародних оцінках. Вони вимагають консолідованості з боку всіх гілок публічної влади і суспільства. У повоєнний період має спостерігатися інший рівень політичної співпраці в рамках досягнення високого рівня конституційного законодавства та практик політичного правозастосування. Підкреслено, що конструювання модернізованої парламентської республіки в Україні зустрічає обопільний опір еліт та політичної громадськості. В умовах війни будь-які реформаційні кроки сприймається як недоречні. Однак концептуальна розробка й обговорення в рамках підготовки придатного варіанту національної моделі парламентської республіки є і може бути вагомим політичним завданням для експертних та академічних структур України.