У сучасних умовах глобальної нестабільності, спричиненої воєнними викликами, кліматичними змінами, енергетичними ризиками та структурними зрушеннями світової економіки, особливого значення набуває формування ефективної системи фінансового забезпечення стійких інфраструктурних проєктів. Інфраструктура дедалі більше розглядається як ключовий інструмент реалізації моделі сталого розвитку, що поєднує економічну результативність, екологічну збалансованість і соціальну відповідальність.
Для України ця проблематика є стратегічною з огляду на масштабні втрати інфраструктурного потенціалу та необхідність повоєнного відновлення економіки. Забезпечення довгострокового та диверсифікованого фінансування інфраструктурних трансформацій стає системним завданням державної фінансової політики та передумовою досягнення Цілей сталого розвитку, підвищення економічної безпеки й конкурентоспроможності країни.
Метою дослідження було удосконалення теоретичних засад, науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо фінансового забезпечення стійких інфраструктурних проєктів у контексті Цілей сталого розвитку. Для досягнення мети дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: методи наукової абстракції, індукції, дедукції, аналізу та синтезу; бібліометричний і контент-аналіз; трендовий, системно-структурний і класифікаційний аналіз; економіко-статистичний, порівняльний, дескриптивний, кореляційний і регресійний аналіз часових рядів (із лаговими змінними та робастними стандартними похибками за Ньюї-Веста); кластерний аналіз; методи кількісного ризик-аналізу (FCEM, FMECA); SWOT-аналіз; експертні оцінки; кейс-стаді; сценарне моделювання; графічний метод; метод дорожнього картування. Практичні розрахунки здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer, CiteSpace, Google Trends, Scopus Tool Analysis, STATA, Gretl, MS Excel та Google Forms.
У результаті дослідження поглиблено теоретико-методичні засади та обґрунтовано практичні підходи до формування ефективної системи фінансового забезпечення стійких інфраструктурних проєктів на засадах сталого розвитку.
Систематизовано наукові підходи до дослідження стійких інфраструктурних проєктів у контексті сталого розвитку та здійснено бібліометричний аналіз еволюції наукового дискурсу. Узагальнено класифікаційні підходи до виокремлення типів стійких інфраструктурних проєктів і окреслено їх взаємозв’язок із фінансовими аспектами сталого розвитку. Здійснено комплексний аналіз стану фінансування стійких інфраструктурних проєктів, визначено основні бар’єри, перспективи та роль міжнародних фінансових інституцій у його розвитку. Проведено системний аналіз існуючих і новітніх механізмів фінансування стійких інфраструктурних проєктів. Обґрунтовано роль державно-приватного партнерства як ключового механізму фінансування стійких інфраструктурних проєктів. Розроблено кількісну модель оцінювання впливу залучення фінансових ресурсів у стійкі інфраструктурні проєкти ДПП на досягнення Цілей сталого розвитку. Удосконалено підхід до оцінки ризиків у процесі реалізації стійких інфраструктурних проєктів. Сформовано дорожню карту фінансового забезпечення стійких інфраструктурних проєктів, спрямовану на формування інтегрованої фінансової архітектури сталого розвитку.
Результати дисертаційного дослідження формують методичне підґрунтя для удосконалення системи фінансового забезпечення стійких інфраструктурних проєктів, сприяють підвищенню ефективності залучення та розподілу фінансових ресурсів у межах державно-приватного партнерства, а також можуть бути використані як інструмент зміцнення фінансової стійкості та активізації інвестиційних процесів у контексті повоєнного відновлення та довгострокової трансформації економіки України на засадах сталого розвитку.
