Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на основі української фортепіанної школи.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
– уперше розроблено поетапну методику формування музично-інструментальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на основі української фортепіанної школи, як здатності та спроможності останніх високо кваліфіковано здійснювати творчу музично-мистецьку діяльність у різних її проявах і формах на високому музично-професійному рівні у залежності від сучасних культуротворчих запитів та з урахуванням застосування історико-культурної традиції української фортепіанної школи як перспективної освітньої тенденції.; визначено компонентну структуру досліджуваного феномена, що охоплює усвідомлено-мотиваційний, інтелектуально-творчий, особистісно-стильовий, методико-технологічний, виконавсько-презентаційний компоненти, кожний із яких включає у свій склад критерії оцінювання рівнів сформованості (мотиваційно-рефлексивний, змістовно-інтерпретаційний. індивідуально-стильовий, конструктивно-технологічний, художньо-комунікативний); запропоновано умови формування прогностичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі фортепіанної підготовки (створення психологічної налаштованості студентів до виконавства на основі рефлексивно-позиційного визначення майбутніх учителів музичного мистецтва; розширення на підставі задачної технології системи знань культурологічного, теоретико-методологічного, історико-стильового та інтерпретаційно-аналітичного характеру; стимулювання потреби виконавської самореалізації студентів на засадах системного й цілеспрямованого їх залучення до концертно-проєктного простору з урахуванням індивідуальних особливостей і технічних можливостей.
Було запропоновано методичний комплекс формування музично-виконавської компетентності на основі поєднання ключових тенденції розвитку українського фортепіанного навчання, що сформувалися у педагогічній практиці провідних піаністів і педагогів України та вимог сучасної освітньої системи, що передбачає організацію освітньогго процесу на основі впровадження таких методів: рефлексії, самоусвідомлення та позиційного аналізу; дискусійно-аналітичних та інтерактивних методів практичної роботи; інтерпретаційно-аналітичних задач., проблемно-виконавських завдань, варіативних виконавських рішень; вирішення реконструктивних історико-стильових задач, поетапного ускладнення задач, едукації, імпровізаційного тренінгу, кооперативно-проєктного навчання.
– уточнено сутність поняття «музично-виконавська компетентність», погоджено особливість організації музично-виконавчої діяльності майбутніх фахівців на основі задачної технології, яка сприяє формуванню не тільки високого рівня виконавської майстерності, а й здатності до педагогічної самостійності, критичного мислення та творчої інтерпретації музичного матеріалу.
– удосконалено методику підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до інтерпретаційно-виконавської та художньо-освітньої діяльності на уроках музичного мистецтва. Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні та експериментальній апробації методичного комплексу, який забезпечує формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. У межах дослідження запропоновано та обґрунтовано систему організаційно-педагогічних заходів, методів і прийомів, що інтегрують тенденції та принципи розвитку української фортепіанної школи. Запропоновані методи та педагогічні умови можуть бути використані в межах викладання фахових дисциплін «Курс виконавської майстерності», «Музично-виконавський практикум», «Спеціальний музичний інструмент», «основний музичний інструмент», «Практикум виконавсько-педагогічної інтерпретації інструментальних творів/вокально-хорових творів», «Ансамблеве музикування», «Виробнича (педагогічна) практика в закладах спеціалізованої мистецької освіти (I-IV класи)», «Виробнича (педагогічна) практика в закладах спеціалізованої мистецької освіти (V- VІІІ класи)».
