Боровець Д.П. Розвиток прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 016 Спеціальна освіта, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, МОН України, Кам’янець-Подільський, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА. Проаналізовано стан розробленості проблеми у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі, зокрема: окреслено сутність поняття «уява», динаміку розвитку уяви та її прогностичних функцій у дітей з типовим та порушеним розвитком; визначено критерії і показники рівнів сформованості уяви та її прогностичних функцій; розроблено, апробовано та підтверджено ефективність диференційованої програми корекції розвитку прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА, з метою покращення їх соціалізації.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
вперше: досліджено динаміку розвитку уяви та її прогностичних функцій у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; описано особливості розвитку психічних процесів, тісно пов’язаних з уявою у дітей з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; визначено вплив недорозвитку психічних процесів на розвиток уяви у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; описано труднощі дітей з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА в освітньому процесі, обумовлені недорозвитком прогностичних функцій уяви; розроблено критерії і показники рівнів розвитку уяви та її прогностичних функцій у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; обґрунтовано та експериментально перевірено програму корекції розвитку прогностичних функцій уяви молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; уточнено: зміст та методи корекції розвитку учнів з РСА в освітньому процесі; роль батьків у корекційно-розвитковій роботі з дітьми з ООП; подальшого розвитку набуло питання про вагомість реалізації корекційно-розвиткових цілей у процесі навчання молодших школярів з РСА та складними порушеннями, у структурі яких є РСА.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики діагностики уяви та її прогностичних функцій; розробці та запровадженні критеріїв і показників рівнів розвитку уяви молодших школярів; Програми корекції розвитку прогностичних функцій уяви молодших школярів з РСА та складними порушеннями, у структурі яких є РСА. Результати наукового дослідження можуть бути використані вчителями-дефектологами, батьками, учителями, які навчають і виховують дітей з РСА та складними порушеннями, а також у процесі підготовки студентів ЗВО, під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників та з метою подальших наукових досліджень.
У дисертації висвітлено сутність уяви як пізнавального психічного процесу, внаслідок якого у людини виникають образи на основі попереднього досвіду, а не прямого впливу зовнішніх стимулів; розмежовано поняття «уявлення», «мислення», «пам’ять»; розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення уяви у сучасній психолого-педагогічній науці; окреслено специфічні функції уяви; описано види, продукти, рівні, способи уяви та прийоми створення образів. Описано поетапний розвиток уяви в онтогенезі; визначено, що в нормі уява розвивається за законами розвитку вищих психічних функцій та набуває пізнавального характеру. Підкреслено вагомість процесу розвитку уяви для психічного розвитку дитини та її зв’язок з розвитком всіх видів і форм діяльності в молодшому шкільному віці.
Визначено, що до прогностичних функцій уяви відносяться функція прогнозування, планування дій, внутрішній план дій. У сучасній психології функцію прогнозування описують як антиципуючу. Здатність до прогнозування та передбачення подій не є вродженою, не виникає в певному віковому періоді, а проходить складний шлях формування. На основі ґрунтовного аналізу літературних джерел доведено тісний зв’язок уяви з іншими психічними процесами, такими, як сприймання, пам’ять і мислення; здійснено теоретичний аналіз цих психічних процесів та підкреслено їх взаємозалежність.
Результати формувального експерименту засвідчили, що застосування програми корекції розвитку суттєво підвищило показники рівнів розвитку прогностичних функцій уяви, що у свою чергу матиме позитивний вплив на процес соціалізації та адаптації дітей з РСА в нових умовах.
Ключові слова: молодші школярі, розлади спектру аутизму, інтелектуальні порушення, складні порушення розвитку, діти з особливими освітніми потребами, уява, прогностичні функції уяви, психічні процеси, корекція, розвиток.
