Дисертаційна робота присвячена дослідженню біохімічних показників крові кролів після відлучення за умов різного рівня теплового стресу і використання наноцитратів Zn, Ge і Se для пом’якшення його негативного впливу.
У першому розділі «Огляд літератури» наведено ґрунтовний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за напрямом дослідження, зокрема розкриті питання біологічних особливостей організму кролів та впливу теплового стресу на їхні зміни, показано фізіологічне значення Цинку, Селену та Германію у живленні кролів та застосування методів нанотехнології у тваринництві.
У другому розділі «Умови, матеріали та методика проведення досліджень» розкрито особливості виконання експериментів, описано фізичні характеристики наночастинок Zn, Ge і Sе, cхему та основні методики дослідження, для виконання поставлених задач у дисертаційній роботі.
У третьому розділі «Результати власних досліджень» проаналізовано вплив наночастинок Zn, Ge і Sе цитрату на морфологічні та біохімічні показники крові за норми та помірного (27,8 – 28,9 0С) й сильного (28,9 – 30 0С) теплового стресу.
Застосування наносполук цинку (12 мг/кг маси тіла), селену (60 мкг/кг маси тіла) та германію (12,5 мкг/кг маси тіла) цитратів у раціоні кролів після відлучення позитивно впливало на киснево-транспортну функцію крові за умов помірного та сильного теплового стресу з підвищенням кількості еритроцитів (p<0,05 – 0,01), вмісту гемоглобіну (p<0,05 – 0,001), гематокриту (p<0,05 – 0,01) та зниження кількості лейкоцитів (p<0,05) на 14 і 29 доби експерименту, що було виражено більшою мірою у тварин, яким випоювали цинку та селену цитрат.
Випоювання кролям наносполук мікроелементів зумовлює посилення адаптаційних процесів організму за умов помірного та сильного теплового стресу, зокрема за дії цинку цитрату у крові встановлено відповідно менший вміст креатиніну (7,3 та 7,5 %), зниження активності АСТ (16,9 та 35,0 %), АЛТ (12,4 та 23,5 %) та менший вміст холестеролу (22,2 та 27,3 %), селену цитрат сприяв зменшенню рівня креатиніну (7,3 та 7,5 %), зниженню активності АCT (13,0 та 15,2 %) і АЛТ (10,5 та 18,5 %), нижчому вмісту холестеролу (16,6 та 17,8 %) і сечовини (19,9 та 17,7 %), германію цитрат позначився зниженням вмісту сечовини (19,9 і 20,3 %) на 14 і 29 доби експерименту.
За умов помірного теплового стресу випоювання наночастинок мікроелементів спричинило виражений антиоксидантний вплив на організм кролів, зокрема за дії: цинку цитрату встановлено нижчий рівень ГПЛ (р<0,001) і ТБК-активних продуктів (р<0,001) на 14 добу дослідження, вищу супероксиддисмутазну активність (р<0,01) на 29 добу; цинку і селену цитратів зумовило підвищення каталазної активності (р<0,01; р<0,05) та вмісту ВГ (p<0,01; p<0,001) на 14 і 29 доби дослідження.
Застосування сполук наночастинок цинку та селену цитратів за умов сильного теплового стресу сприяло активації системи антиоксидантного захисту, що спричинило зниження інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів та підвищення активності ключових антиоксидантних ензимів, зокрема зниження вмісту ГПЛ (p<0,001) на 14 і 29 доби, підвищення супероксиддисмутазної (p<0,01) і каталазної (p<0,05) активності на 29 добу. При цьому зафіксовано збільшення вмісту ВГ (p<0,001) на 14 та 29 доби та підвищення глутатіонпероксидазної активності (p<0,01) за випоювання селену цитрату на 14 та 29 доби експерименту.
Застосування наночастинок цинку, селену та германію цитратів за умов помірного і сильного теплового стресу суттєво модифікує ліпідний обмін у крові кролів, однак характер і вираженість змін залежала від елемента та інтенсивності стресового чинника. Цинку цитрат знижував рівень холестеролу (21,1 і 13,5 %) та підвищував вміст фосфоліпідів (16,9 і 8,3 %) відповідно на 14 і 29 доби дослідження. Селену цитрат проявляє виражену гіпохолестеролову дію з одночасним підвищенням вмісту фосфоліпідів (23,3 і 26,3 %) на 14 і 29 доби експерименту. Германію цитрат зменшував вміст холестеролу (8,4 і 23,4 %), підвищував вміст фосфоліпідів (14,2 і 10,7 %) на 14 та 29 доби дослідження.
Випоювання кролям цинку цитрату впродовж 29 діб характеризувалося вищим рівнем Zn у тканинах печінки, нирок та шерсті відповідно на 27,9; 26,7 та 26,4 %, Se у печінці на 24,0 %, Ge у шерсті на 35,6 %, Mn у м’язах на 43,1 %, Cu в печінці на 45,2 %, Co у шерсті на 24,3 %. Зміни вмісту вказаних мікроелементів були виражені більшою мірою у досліджуваних тканинах організму кролів за застосування наносполук селену й германію цитратів.
