Поширеність глибокого прикусу свідчить про те, що дана патологія є однією із найбільш розповсюджених форм зубощелепних аномалій як в Україні, так і у світі в цілому. Так, середній відсоток поширеності складає близько 25 % та відрізняється залежно від регіону, віку пацієнтів та стадії. Зокрема, у Європі дана патологія діагностується в середньому у 37 % населення і вважається найбільш поширеною серед решти регіонів світу. Окрім того, існує залежність від віку, так, важка стадія глибокого прикусу (різцеве перекриття ≥ 5 мм) спостерігається у близько 20% дітей та 13% дорослих. Також, варто зазначити, що серед вертикальних патологій прикусу, глибокий прикус складає приблизно 95,2 %.
Окрім того, важливою особливістю проявів глибокого прикусу є зміщення суглобових виростків нижньої щелепи дистально, а також гіпертонус жувальних м’язів, що в сукупності створює підґрунтя для розвитку захворювань скроневонижньощелепних суглобів (СНЩС) та появи симптоматики характерної для дисфункціних розладів СНЩС. Варто зазначити, що останні наукові дослідження довели зв’язок зменшення відстані від заднього краю суглобової головки до заднього краю суглобової западини та виникненням больової симптоматики, що, в свою чергу, відповідає за зростання показників співвідношення біоелектричної активності та біоелектричного спокою м’язів та збільшенню ступеню тяжкості м’язових змін.
Важливим також є і факт того, що, відповідно до проведених за останні роки досліджень, патологія СНЩС займає третє місце за поширеністю серед стоматологічних захворювань, окрім того, необхідно констатувати незаперечний факт зростання розповсюдженості дисфункції СНЩС з кожним роком. Так, станом на зараз, патологія скронево-нижньощелепних суглобів діагностується серед приблизно 20 % дітей та підлітків, а також у майже 80 % дорослого населення. Окрім того, небезпечною особливістю розвитку захворювань СНЩС є тривалий безсимптомний період, що може спричиняти сталі та безповоротні зміни, що негативно впливають на якість життя пацієнтів. А отже, існує необхідність розробки алгоритмів своєчасної діагностики початкових морфологічних змін і пошуку методів їх раннього нівелювання.
Ґрунтуючись на вищеописаних фактах, варто зазначити, що пацієнти з глибоким прикусом найчастіше мають нелокалізовану патологію, яка поширюється не тільки на зуби та зубні ряди, але й на весь зубощелепно-лицевий апарат, до якого безпосередньо відносяться СНЩС, жувальна та мімічна мускулатура. Таким чином, необхідно враховувати всі складові діагнозу та патології, що дозволить комплексно підійти як до діагностики даних пацієнтів, так і до складання плану лікування задля вибору оптимального методу, що дозволить досягнути не лише естетичних, але й фінкціональних результатів.
Незважаючи на різномаїття наукових праць та досліджень, що висвітлюють різні підходи до вивчення проблематики як глибокого прикусу, так і патологій СНЩС, у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі нами не виявлено даних про ступінь порушень у м’язово-суглобовому комплексі при глибокому прикусі, методів усунення даних патологій шляхом ортодонтичного лікування та впливу ортодонтичних конструкцій не лише безпосередньо на дентальну патологію, але й на суглобову та нейро-м’язову. Наше дослідження спрямоване на оцінку морфологічних змін СНЩС у пацієнтів з глибоким прикусом після ортодонтичного лікування за допомогою магніто-резонансної томографії (МРТ), а також на відстеження функціональних змін за допомогою аналізу м’язово-оклюзійного балансу за допомогою cинхроміографу Teethan, з метою забезпечення обґрунтування ортодонтичного лікування глибокого прикусу при патології СНЩС.
Вищезазначене диктує необхідність глибокого та всебічного вивчення глибокого прикусу з проявами порушень м’язово-суглобового комплексу, пошуку та розробки нових оптимальних методів лікування даної патології.
Таким чином, метою нашого дослідження стало підвищення ефективності діагностики та лікування глибокого прикусу з функціональною корекцією м’язовосуглобового комплексу, шляхом удосконалення його методів, комплексного та мультидисциплінарного підходу до вказаної проблематики.
