Дисертація присвячена дослідженню способів та механізмів
концептуалізації англомовної торговельної сфери. Актуальність поданого
дослідження зумовлена загальним вектором сучасної лінгвістики,
спрямованим на дослідження способів та механізмів концептуалізації
емпіричних фрагментів, важливим з яких є сфера торгівлі, оскільки вона є
невід’ємною складовою будь-якого розвиненого суспільства та охоплює в
більшій чи меншій мірі практично всіх його членів. З огляду на відсутність
праць, які деталізують принципи та механізми концептуалізації та мовної
об’єктивації англомовної торговельної сфери, запропоноване дослідження
може вважатися релевантним та нагальним для сучасних лінгвокогнітивних
студій.
Мета дисертації полягає в комплексному дослідженні особливостей
концептуалізації торговельної сфери в англійській мові.
Наукова новизна дисертаційної праці представлена тим, що у ній вперше
здійснено комплексний аналіз концептуалізації англомовної торговельної
сфери, зокрема:
- запропоновано та апробовано двокомпонентний підхід до аналізу
концептуалізованого фрагменту дійсності (рівень концепту та рівень фрейму),
що забезпечує узгоджене поєднання матричного та фреймового моделювання;
- змодельовано синхронійну матричну організацію макроконцепту
TRADE та встановлено структуру його номінативного поля;
- реконструйовано етимологічний базис концептуалізації торговельної
сфери із залученням метода фігурно-фонової кореляції;
- систематизовано особливості метафоричної об’єктивації концепту
TRADE;
- побудовано когнітивну модель фрейму TRADE та висвітлено його
доменну структуру;
- удосконалено підхід до аналізу внутрішньофреймових зв’язків через
поєднання фреймового моделювання з концепцією силової динаміки, що дало
змогу типологізувати схеми взаємодії у межах торговельних сценаріїв;
- поглиблено методику аналізу базисних фреймів як пропозиційних
шаблонів вербалізації торговельних відносин у межах сценаріїв фрейму
TRADE;
- виявлено роль простору у концептуалізації абстрактних торговельних
відносин.
Науково-методологічною базою дослідження слугували такі
фундаментальні концепції, принципи і положення: положення теорії
когнітивної лінгвістики (A. Wierzbicka, С. Жаботинска, О. Кубрякова,
А. Приходько), теорія базисних фреймів (С. Жаботинська), концепція силової
динаміки (L. Talmy, P. Wolff), теорія просторової семантики (L. Talmy,
P. Wolff, J. Taylor, J. Zlatev, B. Bloom), концепція втіленого пізнання
(R. Langacker; T. Rohrer), теорія концептуальної метафори (G. Lakoff;
M. Johnson; Z. Kövecses), теорія внутрішньої форми лексичних одиниць
(О. Потебня; В. фон Гумбольдт, В. Манакін), теорія фреймів (M. Minsky,
A. Cienki).
Матеріалом дослідження слугували 250 одиниць, які вербалізують
поняття та відношення англомовної торговельної сфери та 1215 контекстів,
відібраних з 82 джерел, зокрема двох корпусів англійської мови – English
Corpora і Sketch Engine, концептуальних мереж ConceptNet 5.8 та WordNet 3.1,
восьми лексикографічних джерел та 70 ресурсів, присвячених торговельному
дискурсу, що включають статті, блоги, ділові перемовини, рекламні тексти
тощо.
Методи дослідження зумовлені особливостями об’єкта і предмета
дослідження, поставленою метою та пов’язаними з нею завданнями та
включали методи лексикографічного, семантичного і корпусного аналізу,
метод лінгвістичної інвентаризації, метод когнітивного аналізу, методи
колокаційного, контекстуального і лінгвоконцептуального аналізу, методи
етимологічного аналізу та фігурно-фонової кореляції, методи суцільної
вибірки і контекстуального аналізу, метод метафоричного аналізу, метод
інтерпретаційного аналізу, метод траєкторно-орієнтирної кореляції, метод
моделювання, метод структурно-семантичного аналізу.
Результати дослідження засвідчують, що репрезентація торговельної
сфери у ментальному лексиконі людини має дуальну природу, зокрема вона
може бути представлена як макроконцепт TRADE, який складається з менш
об’ємних за когнітивним змістом концептів, та як однойменний фрейм, який,
в свою чергу, теж конституйований рядом доменів, утворених термінальними
вузлами та слотами. Ядро номінативного поля концепту TRADE
конституйоване вербалізаторами business, commerce, sales, deal, import, export
enterprise, exchange, industry, market, barter. Когнітивним фоном його
концептуалізації виступають п’ять доменів: BUYER, SELLER,
PRICE/MONEY, PRODUCT та схематичний домен MARKET. Зазначені
домени включають в себе ряд концептуальних парцел, деякі з яких
розподіляються на субпарцели, які конституйовані окремими концептами.
Структурно-семантичні відношення між окремими доменами концепту
TRADE відображаються у концептуальній матриці, яка схематизує перетин їх
когнітивних змістів. Метод фігурно-фонової кореляції дозволив встановити
етимологічний базис або фон концептуалізації цільової ідеї торгівлі, що
сформований сукупністю раніше концептуалізованих емпіричних фрагментів,
які виступають етимологічними доменами.
