Силенко Г. М. Особливості клініки, діагностики та лікування генералізованого пародонтиту в осіб з дефіцитом секреторного імуноглобуліну А

Силенко Г.М. Особливості клініки, діагностики та лікування генералізованого пародонтиту в осіб з дефіцитом секреторного імуноглобуліну А. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. У дисертаційній роботі представлено вирішення актуального завдання сучасної медицини — підвищення ефективності лікування пацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі дефіциту секреторного імуноглобуліну А. Основним досягненням роботи є клінічне та лабораторне обґрунтування й удосконалення підходів до лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів із дефіцитом секреторного імуноглобуліну А. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту в осіб із дефіцитом секреторного імуноглобуліну А на основі клінічного обґрунтування використання імуномодулюючого препарату. Отримані результати засвідчили, що у пацієнтів із дефіцитом секреторного імуноглобуліну А перебіг генералізованого пародонтиту є більш тяжким і тривалим: загострення захворювання два і більше разів на рік спостерігали у 12 пацієнтів другої підгрупи (80,0 %), що істотно перевищувало відповідні показники у пацієнтів із нормальним рівнем sIgA. Результати проведених досліджень дозволили нам розробити алгоритм заходів, спрямованих на лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів із дефіцитом секреторного імуноглобуліну А. Лікування генералізованого пародонтиту було проведено 25 пацієнтам, які були розділені на дві підгрупи: перша підгрупа – 10 осіб з нормальним вмістом секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині, курація яких здійснювалась за протоколом затвердженим МОЗ України; друга підгрупа – 15 осіб з дефіцитом секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині, котрим терапія проводилась за тим же протоколом з додаванням розробленої нами пародонтальної пов’язки. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту розпочинали з професійної гігієни. Обов’язковим етапом даної процедури було навчання та контроль гігієни ротової порожнини та індивідуальний підбір зубної пасти, щітки та інтердентальних йоршиків. Перед та після процедури професійної гігієни порожнини рота проводили антисептичну обробку 0,12 % розчином хлоргексидину біглюконату “Хлоргекседин Дента”. Пацієнтам основної групи (1 і 2 підгрупи) рекомендували полоскати ротову порожнину розчином «Стоматофіт» (1 ч.л. еліксиру розвести у ¼ склянці води) після кожного прийому їжі протягом 2 тижнів. Протизапальний гель для аплікацій «Холісал» призначали для аплікацій на тканини ясен 2 рази на день – 5 днів у домашніх умовах. Застосовували антиоксиданти прямої дії per os: токоферолу ацетату по 200 мг - 1 рази на день, курс лікування становив 1 міс. Лікування пацієнтів другої підгрупи доповнювали лікувальною пародонтальною пов’язкою, розробленою та запатентованою на кафедрі післядипломної освіти лікарів стоматологів Полтавського державного медичного університету (Скрипников П.М., Силенко Г.М., Силенко Ю.І., UA, Шликова О.А., Силенко Б.Ю. Композиція для лікування генералізованого парадонтиту у осіб з дефіцитом секреторного імуноглобуліну А. Патент на винахід № 125426.- Опубл.- 02.03.2022. Бюл. № 9). Оцінка результатів лікування у групах спостереження проводилась через 21 день після лікування, через 3 місяці після закінчення повного курсу лікування та у віддалені терміни – через 6 місяців та 12 місяців. Ефективність розробленого та апробованого в клініці алгоритму комплексного лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів із дефіцитом секреторного імуноглобуліну А підтверджена результатами клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень.