Дисертація присвячена вивченню формування образу “Я-професійного” у студентів авіаційних спеціальностей. У дисертаційному дослідженні здійснено науково-теоретичний аналіз та емпіричне дослідження формування образу “Я-професійного” у студентів авіаційних спеціальностей та психологічних чинників, що зумовлюють його розвиток.
Висвітлено організаційно-методичні засади проведення емпіричного дослідження, описано результати констатувального та формувального експериментів, виявлено психологічні чинники, які впливають на рівень формування образу “Я-професійного” у майбутніх авіафахівців, обґрунтовано та апробовано програму формування образу “Я-професійний” у студентів авіаційних спеціальностей.
Розглянуто ключові поняття дисертаційного дослідження такі, як “образ Я”, “образ “Я-професійний””, “компетентність”, “професійне становлення”, “професійна підготовка”, “професійна відповідальність” та ін.
Визначено поняття “образ “Я-професійний”” як комплексне відображення особистісного ставлення індивіда до себе, як професіонала в галузі авіації, який є відносно динамічним в межах свідомості людини протягом тривалого періоду, а також зумовлює стратегії поведінки та самореалізації у професійній сфері.
Здійснено психологічний аналіз особливостей професійної діяльності авіаційних фахівців (пілотів, авіаційних інженерів, диспетчерів тощо). Теоретично визначено, що їх діяльність належить до високовідповідальних, ризикових і технологічно складних професій, що потребують розвиненої саморегуляції,
емоційної стійкості, усвідомлення власних компетентностей, адаптивності особистості в складних умовах та готовності до прийняття рішень.
Проведений теоретичний аналіз наукових робіт та специфіки авіаційної галузі дозволив нам окреслити структурні компоненти образу “Я-професійного”: когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий та виділити змістовні критерії та показники:
критерієм когнітивного компоненту є самосвідомість, особистісна рефлексивність із показниками – професійна самоідентифікація, “діяльне Я”, “рефлексивне Я”, “соціальне Я”, “комунікативне Я”, рефлексивність, ретроспективна рефлексія діяльності, ситуативна і проспективна рефлексії, рефлексія спілкування;
критерієм емоційно-оцінного компоненту є самооцінка та рівень домагань, самоставлення, емоційна врівноваженість із показниками – рівень самооцінки, рівень домагань, різниця між рівнем самооцінки та рівнем домагань, самоповага, аутосимпатія, самоприниження, рівень прояву емоційної врівноваженості;
критерієм поведінкового компоненту є саморегуляція, готовність до дій із показниками - загальний рівень саморегуляції, планування, моделювання, програмування, оцінювання результатів, гнучкість, самостійність, готовність до ризику, раціональність.
За допомогою комплексу психодіагностичних методик емпірично досліджено особливості розвитку структурних компонентів образу “Я-професійний” у студентів авіаційних спеціальностей та виявлено їх динаміку. Встановлено, що зазначений феномен перебуває на етапі активного становлення та загалом характеризується середнім рівнем прояву його структурних компонентів. Виявлено неоднорідність формування когнітивного компонента, зокрема обмежену вираженість професійної самоідентифікації у частини респондентів. Уявлення студентів про власну професійну роль поступово ускладнюється впродовж навчання, втім для здобувачів бакалаврського рівня, воно залишається недостатньо конкретизованим. Також зафіксовано недостатній рівень сформованості особистісної рефлексивності.
Проаналізовано емоційно-оцінний компонент образу “Я-професійного”, який виявляє суперечливі тенденції розвитку. Виявлено, позитивну динаміку самоповаги та позитивного ставлення до себе, разом з тим – посилюються прояви завищеної самооцінки, нереалістичних домагань і емоційної нестійкості на старших курсах навчання. Такі особливості можуть ускладнювати процес професійного становлення в умовах підвищеної психоемоційної напруженості авіаційної діяльності.
Охарактеризовано поведінковий компонент образу “Я-професійного”, який загалом відповідає середньому рівню розвитку та демонструє позитивні зміни у сформованості саморегуляції. Водночас готовність до ризику та раціональність поведінкових рішень мають переважно помірний характер прояву.
Зроблено висновок, що образ “Я-професійний” у студентів авіаційних спеціальностей загалом знаходиться на середньому рівні розвитку, проте відзначається нерівномірністю та фрагментарністю формування його структурних компонентів у значної частки студентів авіаційних спеціальностей.
Теоретично обґрунтовано та емпірично визначено психологічні чинники формування образу “Я-професійний” у студентів авіаційних спеціальностей: інтеральний локус контролю, досягнута позитивна ідентичність, хороша нервово-психічна стійкість, внутрішня мотивація, дисциплінарна відповідальність і раціональність.
