Дисертація присвячена комплексному аналізу візуального брендингу в сучасній fashion-індустрії. У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання наукового пошуку, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів, відомості про особистий внесок здобувача, публікації, структуру та обсяг роботи. Зокрема, об’єкт дослідження – візуальний брендинг як складова fashion-індустрії, предмет – принципи та засоби створення візуальної ідентичності бренду сучасної fashion-індустрії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації: уперше: сформульовано цілісну концепцію візуального брендингу у fashion-індустрії як мультиплікативної системи, що поєднує графічний дизайн, цифрові комунікації та соціокультурні трансформації першої чверті ХХІ століття; виявлено та систематизовано специфічні трансформації візуальної ідентифікації українських брендів в умовах воєнного стану, зокрема через використання типографії (принтів-закликів, цитат) як інструменту національної маніфестації та посилення ідентичності; типологізовано дизайн-рішення вебсайтів та соціальних мереж fashion-брендів за композиційно-графічними ознаками (мінімалістичні, карткові, бізнес-типу) та характером адаптації логотипів для мультимедійних носіїв (заміна на фавікони, зміна колористики); удосконалено: класифікацію логотипів у модній індустрії (шрифтові, комбіновані, акроніми), адаптовану до специфіки українського ринку дизайнерського одягу, взуття та ювелірних виробів; розуміння взаємозв’язку між ринковим сегментуванням (люкс, преміум, мас-маркет) та стратегіями візуальної репрезентації в контексті колористики, неймінгу та типографії; підходи до проєктування дизайн-паковання ювелірних брендів, де поєднано принципи мінімалізму, екологічності та функціональної розкоші з елементами персоналізації; набуло подальшого розвитку: дослідження засобів візуальної нарації в цифрових середовищах як методу побудови емоційного зв’язку між брендом та аудиторією через маніпулювання зображеннями та мультимедіа; теоретичне обґрунтування ролі графічного дизайну як фундаментального компонента формування асоціативного зв’язку з цінностями бренду в системі fashion-брендингу; прогнозування векторів розвитку візуальної ідентифікації через впровадження імерсивних технологій та генеративного штучного інтелекту в дизайн-процеси для покращення розповіді історій. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані положення, теоретичні висновки та фактичний матеріал можуть бути використані в навчальному процесі та практичній діяльності дизайнерів.
Наголошено, що найбільш поширеними типами вебсайтів електронної комерції української fashion-індустрії є інтернет-магазини, брендові сайти та маркетплейси, а композиційно-графічним рішенням сторінок – мінімалістичне (головна сторінка брендових сайтів люксового і преміум сегментів), карткове (каталоги, інтернет-магазини) та бізнес-типу (головна сторінка маркетплейсів); типографічне рішення використовується для інформаційних сторінок («Про бренд», «Про нас»).
Виявлено, що у системі візуальної ідентифікації брендів українського одягу, взуття, аксесуарів та ювелірних брендів тенденція звернення до національної ідентичності отримала виявлення в кількох форматах: використання елементів декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва в дизайні логотипів та/або фавіконів; побудова філософії бренду на національному менталітеті, що проявляється в певних візуальних алюзіях або метафорах. Тенденція візуальної репрезентації позиції українських брендів засобами типографії (принт-заклик, констатація чи цитата на одязі, взутті та аксесуарах) активізується з початком активної фази російсько-української війни. Меседжі спрямовані на посилення відчуття національної ідентичності, відмови від проросійських наративів, чужої мови та культури, прагнення до перемоги, важливості збереження незалежності та суверенності.
Ключові слова: візуальний брендинг, бренд, fashion-індустрія, дизайн одягу, дизайн паковання, колаборація, fashion-комунікація, ідентичність бренду, сторітелінг, цифровий простір, соціальні мережі.
