Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, у межах якого здійснено інтегрований аналіз збройного насилля та процесу прийняття політичних рішень, що дало змогу виявити їхню взаємозумовленість і системний характер упливу.Об’єктом дослідження є збройне насилля як силовий фактор упливу на процеси формування, ухвалення та реалізації політичних рішень. Предметом дослідження є інституційні, процедурні, суб’єктні та когнітивно-комунікативні механізми впливу збройного насилля на прийняття політичних рішень. Мета дисертаційного дослідження – здійснити комплексне дослідження збройного насилля як політичного феномену та виявити закономірності й механізми його впливу на логіку, процедурні параметри та результативність прийняття політичних рішень. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації збройного насилля як структуротворчого середовища прийняття політичних рішень і ситуаційно зумовленого каталізатора політичних змін, наслідки якого залежать від типу збройного конфлікту та якості політичних рішень; уточненні розуміння політичного рішення в умовах збройного насилля як кризового та екзистенційного механізму, що формується в примусово звуженому полі альтернатив за логікою сек’юритизації; обґрунтуванні моделі впливу збройного насилля, яка визначає параметри допустимості, легітимності та темп політичного вибору, на процес ухвалення політичних рішень; розкритті процесу ухвалення рішень як безперервного адаптивного процесу, що функціонує в режимі мінімально достатньої раціональності та поєднує інституційні, когнітивні й психологічні чинники; обґрунтуванні системного характеру ризику політичних рішень у воєнний час як іманентної властивості самого процесу ухвалення рішень; розробленні інтегрованої типології ризиків політичних рішень в умовах воєнного стану; поглибленні розуміння інформаційного й цифрового вимірів війни як структурних чинників прийняття політичних рішень, зокрема через концепти цифрового насилля та середовища постправди, що модифікують раціональність, легітимність і часові горизонти політичного вибору.Теоретичне значення роботи полягає в упорядкуванні та поглибленні уявлень про збройне насилля не лише як про інструмент силового впливу, а як про середовище, у межах якого формуються й ухвалюються політичні рішення. Дослідження розширює теоретичні підходи до аналізу ухвалення рішень в умовах збройного насилля, розкриваючи його специфіку крізь призму обмеженої раціональності, сек’юритизації та високої ризикогенності політичного вибору. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих висновків у діяльності органів державної влади України для вдосконалення процедур підготовки та ухвалення політичних рішень у сфері національної безпеки, оборони й кризового реагування як в умовах воєнного стану, так і превентивно – за наявності збройних загроз. Матеріали дисертації можуть бути використані для розвитку інструментів оцінки політичних ризиків і сценарного аналізу, у навчальному процесі з політичної науки, теорії політичних рішень і безпекових студій, а також в аналітичній діяльності експертних центрів.
Ключові слова: політична еліта, демократія, громадянське суспільство, війна, політичні рішення, політичні процеси, електронна петиція, влада, комунікація, соціальні мережі, країна-агресор, постправда, державні комунікації, публічне управління, конфлікт.
