Прокопенко К.А. Оптимізація комплексного хірургічного лікування мінно-вибухових уражень у мирного населення. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Мета дослідження – поліпшити надання допомоги постраждалим з мінно-вибуховими ураженнями з використанням сучасних методів діагностики та лікування шляхом удосконалення алгоритму надання допомоги постраждалим з мінно-вибуховими ураженнями.
Під час дисертаційної роботи були сформовані положення, за допомогою яких стало можливо оптимізувати комплексний підхід при діагностиці та лікуванні мінно-вибухових уражень у мирного населення. Автором вперше розроблений алгоритм діагностики, лікування та маршрут пацієнта з мінно-вибуховими ураженнями, отриманими внаслідок військових дій.
За основу алгоритму полягає поділ пацієнтів на групи в залежності від тяжкості отриманих травм, анатомічної локалізації та обсягу поранень (поранення м’яких тканин, проникаючі поранення грудної клітки, проникаючі поранення черевної порожнини та/або заочеревинного простору, поєднані торакоабдомінальні поранення), оцінка пацієнтів за шкалами ризику травмованого пацієнта з подальшим прогнозуванням та вирішенням оптимальної тактики діагностики та вибору необхідного об’єму хірургічного лікування окремо для кожної групи пацієнтів, з урахування принципів Damage Control Surgery.
Враховуючи те, що метою дослідження було поліпшення надання допомоги постраждалим з мінно-вибуховими ураженнями з використанням сучасних методів діагностики та лікування шляхом удосконалення алгоритму надання допомоги постраждалим з мінно-вибуховими ураженнями, групи постраждалих були поділені на дві:
І група (контрольна група) – 40 поранених, котрим надавалася медична допомога у період з лютого 2022 року по 24 травня 2022 року за загальноприйнятими стандартами надання медичної допомоги. Отримані результати стали причиною для перегляду існуючої тактики та розробки алгоритму діагностики, лікування та маршруту пацієнта з мінно-вибуховими ураженнями, отриманими внаслідок військових дій населення.
Даний алгоритм та маршрут був використаний у 127 поранених (основна група) з мінно-вибуховими ураженнями, отриманими внаслідок військових дій за період з 25 травня 2022 рік по квітень 2024 року.
Провівши аналіз ефективності розробленого алгоритму діагностики та лікування, показав, що тривалість часу, витраченого на обстеження до операції знизився приблизно на 33,6% (до впровадження алгоритму він становив 43,6±8,54 хвилин, тоді як після впровадження – 28,97±1,15 хвилин p-value = 0,03)), що свідчить про підвищення ефективності вибору діагностичної тактики згідно розробленого алгоритму.
Скорочення тривалості діагностичних заходів є особливо важливим в умовах масового надходження поранених, коли перевантаження медичної системи потребує швидкої стратифікації пацієнтів, пріоритетного визначення обсягу допомоги та раціонального розподілу ресурсів.
Так само відмічається скорочення тривалості первинного оперативного лікування з урахуванням принципів damage control surgery на 40,1% (у контрольній групі вона становила 59,8±7,69 хвилин, а в основній – 35,79±3,3 хвилин (p-value = 0,008)), що сприяє зниженню ризику розвитку ускладнень та довготривалої інвалідності. Надання медичної допомоги включало сучасні методи обробки ран, накладання пов’язок, використання VAC-терапії, хірургічне лікування та застосування принципів damage control, що дозволяло оптимізувати лікування постраждалих з мінно-вибуховою травмою.
Запропонований алгоритм діагностики, лікування та маршрут пацієнта із мінно-вибуховими ураженнями, отриманими внаслідок військових дій, має вагоме практичне значення для підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги у воєнний час.
Реалізація цього підходу дозволяє знизити ймовірність діагностично-лікувальних помилок на етапі первинного огляду та госпіталізації постраждалих. Застосування розробленого алгоритму діагностики та лікування сприяє уникненню використання необґрунтованих або зайвих діагностичних процедур, що в свою чергу зменшує час на прийняття клінічних рішень, пришвидшує початок надання ургентної хірургічної допомоги, оптимізації використання матеріальних і кадрових ресурсів медичних закладів.
Розроблений алгоритм діагностики, лікування та маршрут пацієнта з мінно-вибуховими ураженнями, отриманими внаслідок військових дій може бути впроваджений в практичну діяльність хірургічних відділень клінічних багатопрофільних лікарень, а також загальнохірургічних відділень центральних районних лікарень, де є можливість виконання спіральної комп’ютерної томографії для більш детального обстеження постраждалих в короткий термін.
