Запара А. Є. Публічне управління розвитком інформаційних компетентностей територіальних громад

Дисертація присвячена комплексному дослідженню публічного управління розвитком інформаційних компетентностей територіальних громад в умовах цифрової трансформації, децентралізації та зростання інформаційних загроз на засадах респонсивності. У першому розділі проаналізовано еволюцію поняття інформаційних компетентностей як системного ресурсу інституційної спроможності громад. Здійснено концептуалізацію компетентностей як сукупності навичок для ефективного використання цифрових технологій, критичного аналізу інформації та формування культури кібергігієни й цифрового патріотизму. Розроблено авторську дефініцію інформаційних компетентностей як багаторівневої системи, що інтегрує освітні, організаційні та комунікаційні практики для підвищення резильєнтності громад. У другому розділі досліджено проблеми функціональної цифрової ізоляції та бар’єри розвитку компетентностей в умовах воєнного стану, з акцентом на український досвід адаптації місцевих громад до гібридних загроз. Обґрунтовано, що традиційні підходи до освіти не враховують залежність компетентностей від інституційних норм, що призводить до дисфункцій: цифрового розриву, низької медіаграмотності та обмеженої громадської участі. Визначено нормативно-правове забезпечення, включаючи Закони України про освіту, цифрову трансформацію, Директиву ЄС про відкриті дані. Проаналізовано зарубіжний досвідВеликої Британії – (модель Digital Era Governance з інтеграцією громадських ініціатив для кібергігієни, включаючи Essential Digital Skills framework, адаптацію моделі Лондонського офісу технологій та інновацій (LOTI) спрямовані на формування цифрових навичок та протидію дезінформації). У третьому розділі запропоновано системний алгоритм управління розвитком компетентностей з інтеграцією багаторівневих практик для підвищення адаптивності громад. Розглянуто роль цифрових технологій у забезпеченні інформаційної стійкості через імплементацію парадигми «Human-in-the-Loop» як ключового етичного запобіжника. Проаналізовано ризики соціальної ексклюзії та виклики адаптації стратегій до динамічних змін. Доведено, що розвиток компетентностей зміцнює соціальний капітал громад, забезпечуючи взаємну підзвітність та сприяючи сталому розвитку. Визначено перспективи вдосконалення політик через моделі державногромадської співпраці. У дисертації уперше теоретично обґрунтовано комплексну концепцію розвитку інформаційних компетентностей як стратегічного напряму публічного управління територіальними громадами в умовах цифрової трансформації, децентралізації та зростання інформаційних загроз на основі demand-driven підходу. Інформаційні компетентності територіальних громад розглядаються як системний ресурс забезпечення сучасної інституційної спроможності публічного управління. Це включає здатність громад до ефективного використання цифрових технологій, критичного аналізу інформації, залучення до процесів відкритого врядування (як інструменту подолання цифрової ізоляції) й формування культури кібербезпеки та цифрового патріотизму