Матвіїв Р. І. Принцип доброчесності суддів у контексті євростратегічного курсу України.

Робота є однією з перших досліджень, в якому проводиться комплексний аналіз принципу доброчесності суддів через встановлення напрямів формування і функціонування судової системи відповідно до міжнародних та європейських стандартів як чинника реалізації євростратегічного курсу України. Методологічну основу дослідження становить авторський вибір підходів і методів (трирівнева структура) до аналізу проблематики, що репрезентують сучасні засоби зображення принципу доброчесності суддів у сучасному стані й тенденційному спрямуванні. У першому розділі «Наукознавчі основи вивчення доброчесності суддів» розкрито методологічні підходи до дослідження, виокремлено доктринальний аналіз попередніх досліджень у цій сфері та проводиться теоретикор-правовий аналіз проблематики. Суттєвим напрямом новизни дослідження стало авторське виокремлення характерних рис доброчесності у статусі судді, що відрізняють її від доброчесності інших суб’єктів публічної влади: забезпечення справедливості; незалежність в ухваленні рішень; значний рівень судового розсуду; репрезентація держави, що забезпечується обов’язковістю рішення суду; значний рівень саморегуляції; стосується не тільки судді особисто, а й кола осіб, що пов’язані з ним чи підпорядковані йому. Другий розділ «Стандарти і складові суддівської доброчесності» репрезентовано теоретичні і практичні положення щодо стандартів і критеріїв суддівської доброчесності. Вказано, що ефективність судової реформи, зокрема, що стосується доброчесності суддів, є індикатором оцінювання готовності України до вступу в ЄС. Доведено, що отримання кандидатства на членство в ЄС суттєво пришвидшило реформування сфери правосуддя. Як важливі елементи прогресу євроінтеграційного реформування відзначено зміцнення дисциплінарної системи суддів, остаточне формування критеріїв доброчесності та підтримку ефективності функціонування спеціальних судів в Україні. Щоправда, військові, енергетичні, політичні загрози створюють суттєві перепони належному процесу адаптації європейських стандартів у сфері доброчесності та загалом реформування системи правосуддя відповідно до євроінтеграційних вимог. У третьому розділі «Адаптація національного правового регулювання у сфері доброчесності суддів до європейських стандартів» вказано, що для процесу євроадаптації необхідні системні зміни до національного законодавства і практики. У дослідженні встановлено основні умови, які вважатимемо прийнятними для ефективності функціонування єдиних показників визначення доброчесності / недоброчесності суддів (кандидатів): відповідають міжнародним і європейським стандартам та вимогам доброчесності; чіткі і зрозумілі для суддів та для громадянського суспільства; є дієвими при реалізації, зокрема зручними для використання, та відповідають сучасним політичним умовам і розвитку законодавства; містять стандарти доказування доброчесності чи недоброчесності стосовно кожного окремого показника; адаптовані до загальних і окремих ситуацій; формулюють системний підхід, зокрема стосуються всіх етапів проходження суддівської кар’єри; сепарують істотні й неістотні порушення; механізм оцінювання за такими показниками не може містити прогалин чи колізій, які б дозволяли маніпулювати ними задля дискредитації судді чи недобросовісних дій з боку оцінювача. Автор запропонував впровадити оновлений правовий підхід щодо подолання проблеми корпоративної упередженості в судовій владі, зокрема проблем дискримінації й нерівності, доповнивши частину 1 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» нормами такого змісту: «Судді мають рівні права та можливості кар’єрного просування незалежно від статі, раси, етнічного й національного походження, місця проживання, релігійного і політичного переконання, стану здоров’я та інших дискримінаційних захищених характеристик» та ст. 9 Кодексу суддівської етики реченням такого змісту: «Суддя зобов’язаний активно сприяти утвердженню принципу рівності й недискримінації, повинен всіляко протидіяти таким проявам серед колег, працівників апарату суду та серед учасників судового процесу».