Дисертацію присвячено обґрунтуванню та оцінці ефективності програм оздоровчого фітнесу різної спрямованості для корекції порушень функціонального стану серцево-судинної системи, вуглеводного і ліпідного обміну та стану кишкового мікробіому у жінок із метаболічним синдромом.
Мета дослідження – обґрунтувати та оцінити ефективність програм оздоровчого фітнесу різної спрямованості у корекції порушень функціонального стану серцево-судинної системи, вуглеводного, ліпідного обміну та мікробіому кишки у жінок із метаболічним синдромом.
Об’єкт дослідження – функціональний стан жінок другого періоду зрілого віку з метаболічним синдромом та його адаптаційні зміни під впливом програм оздоровчого фітнесу.
Методи дослідження – аналіз наукової літератури, анкетування, фізіологічні та морфометричні методи, молекулярно-генетичні й біохімічні дослідження, методи математичної статистики.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше встановлено системні взаємозв’язки між показниками автономної регуляції серцевого ритму, вуглеводного і ліпідного обміну та структурно-функціональними характеристиками кишкового мікробіому у жінок із метаболічним синдромом; виявлено статистично значущі асоціації між таксономічною структурою кишкової мікробіоти та показниками варіабельності серцевого ритму; доведено, що аеробні та силові програми оздоровчого фітнесу зумовлюють диференційовані адаптаційні зміни метаболічного профілю, автономної регуляції серцево-судинної системи та кишкового мікробіому; обґрунтовано доцільність використання показників варіабельності серцевого ритму як чутливих функціональних маркерів ранніх позитивних змін метаболічного стану й мікробіом-опосередкованої адаптації.
За результатами дисертаційного дослідження встановлено, що у жінок із метаболічним синдромом спостерігаються симпатична домінація автономної регуляції, порушення глікемічного контролю, атерогенні зміни ліпідного профілю, абдомінальний тип ожиріння та зміни таксономічної структури кишкового мікробіому. Виявлено вірогідні взаємозв’язки між рівнем інсулінорезистентності, показниками вуглеводного і ліпідного обміну, параметрами варіабельності серцевого ритму та мікробіомною композицією. Показано, що силові навантаження більшою мірою асоціюються з покращенням показників глікемічного контролю та інсулінорезистентності, тоді як аеробні навантаження – з більш вираженим позитивним впливом на ліпідний профіль і окремі характеристики кишкового мікробіому. Встановлено, що позитивні метаболічні зрушення узгоджуються зі зменшенням симпатичної домінації та посиленням вагус-опосередкованих механізмів регуляції серцевого ритму.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні науково обґрунтованих підходів до персоналізації програм оздоровчого фітнесу у жінок із метаболічним синдромом з урахуванням особливостей метаболічного профілю, автономної регуляції серцево-судинної системи та стану кишкового мікробіому. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності лікарів, фахівців з фізичної терапії, реабілітації та оздоровчого фітнесу, а також у закладах вищої освіти медичного і біологічного профілю.
