Педагогічна підтримка дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 012 Дошкільна освіта. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Запоріжжя, 2026. Дисертація є самостійним, цілісним і завершеним науковим дослідженням, у якому розкрито проблему педагогічної підтримки дітей раннього віку, які зазнали негативного впливу надзвичайних ситуацій, зокрема внаслідок повномасштабної війни, вимушеного переміщення, розлуки з близькими та порушення звичного життєвого середовища. У дисертації представлено нові науково обґрунтовані теоретичні положення та практичні результати, що поглиблюють наукові підходи до педагогічної підтримки дітей раннього віку та становлять вагомий внесок у розвиток української дошкільної освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості дітей раннього віку з проявами емоційної нестабільності, підвищеної тривожності, порушень соціальної адаптації та психоемоційного розвитку в умовах кризових соціальних трансформацій. Об’єктом вивчення є процес педагогічної підтримки дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. Предмет дослідження: методика надання педагогічної підтримки дітям раннього віку, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій. Науковою новизною отриманих результатів є: уперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано авторську методику педагогічної підтримки дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій; обґрунтовано теоретичні засади й організаційно-методичні особливості (педагогічні умови, принципи, методи, прийоми та засоби) надання педагогічної підтримки дітям, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій та виявлено їх реалізацію в межах проєкту «Підтримка раннього розвитку дітей-біженців з України у надзвичайній ситуації» («Emergency Early Childhood Development Support for Ukrainian Refugees», ECDUR) за підтримки UNICEF та EАSPD та в практиці закладів дошкільної освіти України; проаналізовано особливості емоційного стану дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій та на основі виділених критеріїв та показників прояву визначено їх рівні; виокремлено складові роботи з батьками або особами, які їх заміняють та громадськими організаціями (на основі досвіду роботи в Польщі, Румунії та Україні) для виявлення дітей раннього віку та їх родин, які потребують педагогічної підтримки та супроводу. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема, зміст понять «ранній вік», «діти раннього віку», «емоційний розвиток», «педагогічна підтримка», «педагогічна підтримка родин», «сімейно-орієнтований підхід до родин», «емоційний розвиток дитини раннього віку, яка постраждала внаслідок надзвичайної ситуації», «педагогічна підтримка дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій», «педагогічний супровід родин, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій», «надзвичайна ситуація», які стали основою наукового дослідження.
Подальшого розвитку набуло забезпечення педагогічного супроводу
родин, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій у питаннях раннього розвитку дітей, що передбачає інформаційну, емоційну, соціальну та психологічну підтримку; інтеграція отриманого досвіду роботи, здобутого в Польщі та Румунії, у вітчизняну систему дошкільної освіти; впровадження у практику розробленої методики педагогічної підтримки дітей раннього віку та педагогічного супроводу родин у закладах дошкільної освіти України; наповнення переносного «Українського рюкзачка підтримки» (анг. «Ukrainian Support Backpack») матеріалами й методичними рекомендаціями для роботи з дітьми раннього віку (на основі досвіду Філіппін «Big Blue Bag»). Отримані в дисертаційному дослідженні результати були апробовані та впроваджені в освітній процес. Провідні положення дисертаційного дослідження стали підґрунтям для методичних рекомендацій, щодо стабілізації емоційного стану дитини раннього віку, постраждалої внаслідок надзвичайних ситуацій. На основі результатів дослідження було розроблено та впроваджено у практику вибіркові освітні компоненти: «Педагогічна підтримка родин, постраждалих внаслідок воєнних дій» та «Сучасна теорія та практика розвитку та виховання дитини раннього віку».
