Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
удосконалено:
̶ категоріальний апарат для визначення геоекологічного моніторингу використання земель транспортної інфраструктури регіонів, який, на відміну від існуючих, базується на результатах систематизації теоретико-методичних підходів та застосуванні геоінформаційного й математичного інструментарію, враховуючи вплив екологічних, земельних та чинників транспортної інфраструктури, що надало можливості сформувати наукову основу розробки й реалізації технології ГМ для зростання ефективності використання земель ТІ;
̶ типологічну структуру геоекологічного моніторингу ВЗ транспортної інфраструктури регіонів, яка визначається екологічними, земельними і чинниками ТІ, що дозволило сформувати кількісне підґрунтя оцінки рівня застосування ГМ;
̶ метод оцінки рівня розробки й реалізації геоекологічного моніторингу використання земель транспортної інфраструктури регіонів, який, на відміну від наявних, базується на застосуванні багаторівневої системи екологічних, земельних і показників транспортної інфраструктури, математичних, експертних і аналітичних методів, що надало можливості для виявлення позитивних прогнозних тенденцій узагальнюючого критерію ГМ ВЗ ТІ;
̶ технологію розробки й реалізації геоекологічного моніторингу використання земель транспортної інфраструктури на регіональному рівні, яка формується на основі інформаційно-аналітичного і просторового забезпечення, методу оцінки, геоінформаційного й математичного інструментарію, результатів моделювання прогнозних змін, що дозволила розробити сценарії формування та застосування ГМ ВЗ ТІ, враховуючи екологічний стан, і побудувати ГІС–моніторингові карти;
набули подальшого розвитку:
̶ процеси математичного моделювання чинників розробки й реалізації ГМ використання земель транспортної інфраструктури, які базуються на результатах кореляційно-регресійного аналізу, що, на відміну від наявних, надають можливості встановити причинно-наслідкові зв’язки та побудувати основу для прогнозування змін й розробки науково обґрунтованих заходів підвищення ефективності формування та застосування геоекологічного моніторингу ВЗ ТІ регіонів;
̶ математичні моделі залежності інтегрального показника рівня розробки й реалізації ГМ використання земель транспортної інфраструктури та індексу капітальних інвестицій, що дозволили визначити напрями для залучення інвестицій у сферу застосування геоекологічного моніторингу;
̶ науково обґрунтовані заходи, які, на відміну від існуючих, базуються на сукупності напрямів зростання екологічних, земельних і чинників транспортної інфраструктури для підвищення ефективності формування та застосування геоекологічного моніторингу ВЗ ТІ регіонів, враховуючи особливості застосування геоінформаційних систем й інструментарію математичного моделювання.