Об’єктом дослідження є когнітивна безпека сучасної України в умовах гібридної війни, предметом дослідження – політико-інформаційний складник когнітивної безпеки, зокрема взаємодія інформаційних впливів, політичних інститутів і стратегічних комунікацій, а також механізми формування/підриву суспільної довіри, легітимації влади та національної ідентичності. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному аналізі політико-інформаційних механізмів забезпечення когнітивної безпеки України, виявленні ключових загроз (дезінформація, пропаганда, ІПСО, маніпулятивні наративи, алгоритмічне підсилення контенту, ШІ-інструменти), визначенні їхнього впливу на політичну стабільність і суспільну згуртованість, а також у формуванні рекомендацій щодо підвищення когнітивної стійкості (резильєнтності). Методологічна основа дослідження ґрунтується на комплексному використанні наукових методів і підходів, зокрема аналізу й синтезу, узагальнення, системного та порівняльного (компаративного) аналізу, документального аналізу, моделювання, дискурс-аналізу та контент-аналізу, що забезпечило міждисциплінарний характер і логічну цілісність висновків. Наукова новизна дисертації полягає в концептуалізації когнітивної безпеки як самостійного напряму державної політики та обґрунтуванні її політико-інформаційної природи; уточненні категоріального апарату (когнітивна безпека, когнітивна стійкість, стратегічні наративи/контрнаративи) і систематизації загроз; а також у розробці структурно-функціональної моделі забезпечення когнітивної безпеки, що поєднує інституційно-комунікаційні, нормативні, освітні та технологічні елементи. Теоретичне значення дисертації полягає в поглибленні та систематизації наукових уявлень про когнітивну безпеку як інтегративний політико-інформаційний феномен, що визначає стійкість політичних інститутів і суспільної свідомості в умовах гібридних загроз. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади, аналітичними центрами, медіа та інститутами громадянського суспільства для удосконалення стратегічних комунікацій, підвищення ефективності моніторингу когнітивних загроз, розробки контрнаративних підходів і зміцнення суспільної резильєнтності. Матеріали дисертації можуть бути застосовані в освітньому процесі при викладанні дисциплін з політології, інформаційної безпеки, медіаграмотності та гібридних загроз.
