Робота присвячена вивченню сучасних методів діагностики стравоходу Барретта (СБ) та грижі стравохідного отвору діафрагми (ГСОД), аналізу хірургічних методів лікування даних патологій та проведенню порівняльної оцінки їх клінічної ефективності з метою вибору найбільш оптимальної лікувальної тактики та розробки діагностично-лікувального алгоритму для ведення таких пацієнтів.
Мета дослідження – покращити результати хірургічного лікування шляхом розробки та впровадження гібридної аргоноплазмової коагуляції (АПК) з використанням ендоскопії високої роздільної здатності та розробки послідовності лікувально-діагностичної тактики у пацієнтів із СБ в поєднанні з ГСОД.
Для досягнення поставленої мети були проведені експериментальне та клінічні дослідження, що проходили на клінічній базі відділу торакоабдомінальної хірургії ДУ «Національний науковий цетнр хірургії та транспланології імені О.О. Шалімова НАМН України» впродовж 2018-2023 років.
В процесі експериментальної частини дослідження використовувались біологічні моделі 20 стравоходів від свиней великої білої породи. Під час дослідження було проведено 8 експериментальних серій, в кожній з яких здійснювалось випробовування різних потужностей подачі енергії та розчинів для ліфтингу в залежності від способу АПК: класична АПК з потужністю 30 та 60 Вт, гібридна АПК з використанням 0,9% розчину NaCl, 4% розчину желатину, 6% розчину гідроксиетиленкрохмалю при потужності 30 та 60 Вт. Використовувався режим модуля - PULSED APC, Effect 2, 30 - 60 W, Потік аргону ~0,8–1,0 L/min. Техніка нанесення: динамічно (повільні “brush-strokes”/лінійні проходи) до появи видимого коагуляційного ефекту. Основними параметрами є: перекриття попередньої зони ≈ 30–50%; відстань електрода до слизової: 2–5 мм; допустима швидкість нанесення : 2–3 мм/с.
Завдяки експерименту було з’ясовано, що коагуляція підслизового шару спостерігалася при 60 Вт, але не при нижчих рівнях потужності. М'язовий шар був уражений лише при використанні потужності 60 Вт під час стандартної АПК. При використанні даної методики в режимі 60 Вт середня глибина термічного ураження становила 3088,5±169,4 мкм (n=20; 95% ДІ: 3009,2–3167,8), що відображає високу ймовірність залучення глибоких шарів стінки стравоходу.
Однак при гібридній АПК з потужністю 60 Вт глибина ушкодження була у 3-3,5 раза меншою, що вказує на високий профіль безпеки даної методики, і коливалася в межах приблизно 0,88-0,95 мм залежно від розчину: 948,8±83,2 мкм для 0,9% NaCl (95% ДІ: 909,8–987,7), 881,2±66,4 мкм для 4% желатину (95% ДІ: 850,2–912,3) та 883,5±65,1 мкм для 6% гідроксиетилкрохмалю (95% ДІ: 853,0–914,0). Отже, попередній субмукозний ліфтинг забезпечив зменшення глибини термічного впливу на 69-71%.
В іншому клінічному дослідженні за участі 53 пацієнтів здійснювалась оцінка ефективності сучасних ендоскопічних методів візуалізації та ступінь відповідності між оптичним діагнозом із застосуванням ендоскопії високої роздільної здатності в поєднанні з цифровою хромоскопією, і результатами патогістологічного дослідження.
За даними гістологічного дослідження виявлено: циліндроклітинну метаплазію стравоходу з кишковою метаплазією без дисплазії у 27 (51%) пацієнтів; циліндроклітинну метапллазію стравоходу з кишковою метаплазією та з дисплазією низького ступеня у 22 (41,5%) пацієнтів; циліндроклітинну метаплазію стравоходу з кишковою метаплазією та з дисплазією високого ступеня у 4 (7,5%) пацієнтів.
Нами констатовано дуже добру якість діагностичної моделі зіставлення оптичного та гістологічного діагнозів у пацієнтів з кишковою метаплазією без дисплазії, оскільки AUROC становила 0,887 (95 % ДІ 0,789-0,986; р<0,001). Чутливість, специфічність, PPV та NPV даної моделі відповідно склали 85,1%, 92,3%, 85,7% та 92,0%. Згідно отриманих нами результатів використання ендоскопічного методу з високою роздільною для верифікації метаплазії із ДНС теж володіла дуже хорошою ефективністю (AUROC становила 0,890 (95 % ДІ 0,792-0,988; р<0,001). Чутливість, специфічність, PPV та NPV даної моделі відповідно склали 90,9%, 87,0%, 83,3% та 93,1%. У пацієнтів з кишковою метаплазією із дисплазією високого ступеня при використанні ендоскопічного методу діагностики відмічалось 100% підтвердження гістологічного діагнозу, р<0,001. Дані результати підтверджують високу діагностичну точність сучасних ендоскопічних технологій та можливість попереднього визначення ступеня патологічних змін уже на етапі ендоскопічного огляду.
В іншому клінічному дослідженні за участі тієї ж когорти пацієнтів із комбінованою патологією СБ із ГСОД (n=53) проведена порівняльна оцінка класичної АПК та розробленого способу лікування – гібридної АПК, а також можливості впроваження і використання моделі штучного інтелекту для вдосконалення діагностично-лікувального алгоритму.
Хворих було розпод
