Експоненціальний вплив антропогенної діяльності на геосфери призвів до значного дисбалансу в навколишньому середовищі та трансформації природних екосистем, що за неконтрольованої взаємодії з ендогенними процесами Землі часто спричиняє екологічні та техногенні катастрофи. Серед антропогенних трансформацій природних екосистем виділяють гірничопромислові ландшафти, де геоморфологічні зміни є піковими. У зонах видобутку корисних копалин спостерігають масштабні зсуви, обвали, просідання земної поверхні, селеві потоки, які істотно змінюють морфологічну структуру території та часто призводять до людських жертв і економічних втрат.
Численні негативні наслідки деформацій земної поверхні зумовили зростаючу потребу у геоморфологічному моніторингу ділянок, що є зонами підвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Об’єктом потенційної небезпеки гірничопромислового сектору у Львівській області є родовище калійних солей у м. Стебник, де протягом десятиліть здійснювали інтенсивний підземний видобуток корисних копалин. За недостатньої вивченості геологічних та гідрогеологічних умов родовища, нераціональної системи ведення видобутку і переробки руди та неналежної реалізації проєкту консервації рудника №2 було спровоковано виникнення деструктивних геоморфологічних змін. Наслідками цих змін стали численні карстово-суфозійні провали та екологічна катастрофа регіонального рівня у 1983 році.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню приповерхневих деформаційних процесів в межах гірничого відводу рудника №2 родовища калійних солей у м. Стебник, що виникли внаслідок тривалого антропогенного навантаження при веденні гірничих робіт із видобутку корисних копалин. Основним акцентом дослідження є вивчення та аналіз кількісних показників деформацій земної поверхні з використанням сучасних методів дистанційного зондування Землі, цифрового моделювання рельєфу та геоінформаційного аналізу для забезпечення високоточної просторової ідентифікації, та прогнозування зон потенційної геоморфологічної нестабільності шляхом застосування багатофакторного аналізу ризиків.
У роботі виконано аналіз наукових джерел щодо антропогенного впливу на ландшафти та встановлено обмеженість традиційних підходів їх оцінки для дослідження геоморфологічних деформацій. Обґрунтовано доцільність інтеграції геоморфологічних і геоінформаційних методів для комплексного вивчення антропогенних змін.
Досліджено геологічні та геоморфологічні умови району м. Стебник і доведено антропогенне походження карстових процесів. Проаналізовано сучасні методи моніторингу деформацій і визначено пріоритетність використання дистанційного зондування Землі. Розроблено удосконалену концептуальну модель комплексного моніторингу на основі інтеграції супутникових, аерознімальних та архівних даних.
Проведено експериментальні дослідження за даними аерознімання з БПЛА (2018, 2020, 2023 рр.), побудовано цифрові моделі рельєфу (ЦМР) та виконано кількісну оцінку деформацій. Для розширення часового охоплення моніторингу до аналізу були включені архівні картографічні матеріали, що дозволило реконструювати процеси деформації з періоду максимального антропогенного навантаження. За даними про рельєф території станом на 1980 та 2020 рр. створено різницеву ЦМР із врахуванням мінімального порогового рівня виявлення змін (minLoD). Встановлено, що з загальної площі близько 70% території зазнала деформації з них: 54% досліджуваної ділянки зазнало просідання; 12% займають площі провалів та 4% змін пов’язані з акумуляцією ґрунту.
Також здійснено моніторинг деформацій за даними супутникової інтерферометрії (SBAS) за 2017–2025 рр., що дозволило виявити просторово-часові закономірності розвитку деформаційних процесів на відносно стабільних ділянках житлової та промислової забудови. Отримані результати використано для багатофакторного аналізу та просторової ідентифікації зон підвищеного ризику деформацій, що має практичне значення для оцінки геоморфологічної стійкості території та управління екологічною безпекою.
Проведений комплекс досліджень дозволив отримати необхідні просторові дані про літологічний склад, рельєф, гідрологічну мережу, категорії земель, довготривалі зміни земної поверхні для оцінки вразливості території до виникнення деформацій в майбутньому. Представлений багатофакторний аналіз вразливості території до деформації земної поверхні виконаний на основі аналітичного ієрархічного процесу в поєднанні з методами машинного навчання (Random Forest). Такий підхід дозволив максимально наближено до реальних умов відтворити мережу взаємовпливів включених предикторів та встановити відповідні ваги.
За результатами багатофакторного аналізу визначено зони з підвищеним ризиком виникнення деформацій. Просторова локалізація визначених зон підтверджує потенційну небезпеку для елементів міської, промислової та транспортної інфраструктур.
