Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей прояву проактивності майбутніх фахівців технічного профілю. Розглянуто теоретичні засади психологічного феномену проактивності, її атрибутивні характеристики та структурну організацію. Основну увагу зосереджено на виявленні специфіки проявів когнітивного, афективно-мотиваційного та вольового компонентів проактивності майбутніх інженерів, а також на з’ясуванні визначальних та допоміжних ресурсів, що детермінують її розвиток. Вибір конкретних методів визначався особливостями розуміння досліджуваного явища. У межах даного дослідження проактивність розглядалася як риса-властивість особистості, що і зумовило вибір психодіагностичного методу як основного. Емпірично встановлено, що психологічні особливості прояву когнітивного компонента проактивності майбутніх фахівців технічного профілю полягають у комплементарному характері розвитку його показників, що взаємодоповнюють один одного. Зіставлення середніх значень когнітивного компоненту проактивності у досліджуваних, диференційованих за спеціальністю, виявило тенденційні відмінності лише за шкалою «автономія в ухваленні рішень». У майбутніх інженерів цей показник є нижчим порівняно з майбутніми фахівцями гуманітарного профілю. Порівняльний аналіз відсоткового розподілу даних виявив статистично значущі відмінності у рівнях розвитку окремих показників когнітивного компоненту проактивності. Результати обрахунку середніх значень за дескрипторами афективно-мотиваційного компонента проактивності майбутніх фахівців технічного профілю свідчать про суперечливу природу їх прояву, коли окремі показники можуть як підсилювати, так і гальмувати один одного. Компаративний аналіз результатів діагностування афективно-мотиваційного компоненту проактивності майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів показав, що середні значення більшості показників у обох групах перебувають у межах низьких та середніх значень, при цьому домінує прагнення уникати невдачі та реалістична самооцінка. Виявлено, що психологічними особливостями прояву вольового компоненту проактивності майбутніх фахівців технічного профілю є достатній рівень розвитку більшості його дескрипторів. Інтернальний локус контролю виявлено лише в одній із семи ситуативно-специфічних сфер – у галузі досягнень, тоді як в інших сферах життєдіяльності у досліджуваних домінує екстернальна локалізація контролю. Факторний аналіз структурної конфігурації проактивності виявив 9-факторну модель у майбутніх фахівців технічного профілю та 11-факторну модель у майбутніх фахівців гуманітарного профілю, що відображає складність і багатогранність цього психологічного феномена. На основі аналізу виділено два типи проактивності: «превентивний», притаманний майбутнім фахівцям технічного профілю, що базується на логічних формах антиципування й мотивації уникання невдач, та «рефлексивний», характерний для майбутніх фахівців гуманітарного профілю, який поєднує глибоку рефлексію з вольовою саморегуляцією. Вперше в дослідженні психологічних ресурсів застосовано метод CHAID, що дозволив виявити визначальні та допоміжні предиктори проактивності, визначити ієрархію їх впливу та нелінійні взаємозв’язки. Аналіз показав, що «творчість» як мета-ресурс є визначальним предиктором високого рівня розвитку когнітивного компонента проактивності майбутніх інженерів. Встановлено, що визначальним предиктором афективно-мотиваційного компонента проактивності є екзистенційно-смисловий ресурс «прагнення до мудрості». Виявлено, що визначальним предиктором високого рівня розвитку вольового компонента проактивності є «знання власних ресурсів». Отримані результати свідчать, що розвиток проактивності майбутніх інженерів можливий лише за умови одночасної актуалізації визначальних та допоміжних психологічних ресурсів.
Ключові слова: особистість, проактивність, психологічні особливості, компоненти проактивності (когнітивний, афективно-мотиваційний, вольовий), детермінанти, внутрішні ресурси, антиципація, рефлексія, прогнозування, мотиваційна тенденція, переконання, самооцінка, локус контролю, CHAID-аналіз, майбутні фахівці технічного профілю.
