Соколова А. М. Клініко-імунологічні особливості розвитку серцевої недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом молодого віку.

Соколова А.М. Клініко-імунологічні особливості розвитку серцевої недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом молодого віку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина», галузь знань 22 «Охорона здоров’я». Метою дослідження було удосконалення підходів до ранньої діагностики та стратифікації ризику серцевої недостатності у пацієнтів із цукровим діабетом 1 та 2 типів на основі комплексної оцінки клінічних, імунологічних та біохімічних показників. Дослідження виконано у 2022–2026 роках на базі відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України». Проаналізовано 492 електронні медичні записи пацієнтів із цукровим діабетом, з яких сформовано клінічну когорту 80 пацієнтів із підтвердженою серцевою недостатністю або метаболічною кардіоміопатією. Діагноз встановлювався на підставі клінічних симптомів (задишка, втомлюваність, серцебиття при фізичному навантаженні) та консультативного висновку кардіолога із застосуванням функціональної класифікації NYHA. Контрольну групу становили 16 практично здорових осіб. Усім пацієнтам проведено комплексне обстеження, що включало клінічні, антропометричні, лабораторні, імунологічні та інструментальні методи. Оцінювали рівні NT-proBNP, глікованого гемоглобіну, креатиніну, альбумінурії, а також імунозапальних маркерів (IL-6, IL-10, IL-17A, IL-4, TGF-β1), ліпопротеїну(a) та окислених ліпопротеїнів низької щільності. Виконувалась ехокардіографія з визначенням систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка. Статистичний аналіз включав кореляційний аналіз, непараметричні методи та множинну логістичну регресію. Встановлено, що у більшості пацієнтів незалежно від типу діабету домінує фенотип серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (HFpEF): 91,3% при цукровому діабеті 1 типу та 82,5% при цукровому діабеті 2 типу. При цьому для цукрового діабету 2 типу характерна більша гетерогенність систолічної функції. Підвищений рівень NT-proBNP (>125 пг/мл) виявлявся у більшості пацієнтів та мав достовірний зворотний зв’язок із фракцією викиду лівого шлуночка, що підтверджує його роль як інтегрального маркера міокардіального стресу. Виявлено, що хронічна гіперглікемія асоціюється зі зниженням систолічної функції серця, особливо при цукровому діабеті 1 типу, тоді як при цукровому діабеті 2 типу глікемічні показники відображають кумулятивне метаболічне навантаження. Альбумінурія продемонструвала високу прогностичну значущість як ранній маркер кардіоренального ураження, асоціюючись із погіршенням ниркової функції та показниками серцевого ремоделювання. Імунологічний аналіз показав, що у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу формується виражений прозапальний та прооксидативний профіль із залученням IL-17A, IL-10 та oxLDL, тоді як при цукровому діабеті 1 типу імунні зміни мають більш селективний характер. Підвищення рівнів TGF-β1 та IL-17A асоціювалося зі зниженням фракції викиду та зростанням рівня NT-proBNP, що свідчить про активацію фібротичних і запальних механізмів ремоделювання міокарда. Додатково встановлено, що у пацієнтів після перенесеної COVID-19 зберігається тривала імунозапальна активація, що проявляється підвищенням IL-17A та oxLDL, тоді як цукрознижувальна терапія може мати модулюючий вплив на ці показники. Наукова новизна роботи полягає у вперше проведеній комплексній оцінці клінічних, імунологічних та метаболічних детермінант розвитку серцевої недостатності при цукровому діабеті з побудовою прогностичної моделі індивідуального ризику на основі рівня TGF-β1, індексу маси тіла, віку та прийому метформіну. Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення ранньої діагностики серцевої недостатності у пацієнтів із цукровим діабетом та можуть бути впроваджені у клінічну практику. Ключові слова: цукровий діабет; цукровий діабет 1 типу; цукровий діабет 2 типу; серцева недостатність; хронічна хвороба нирок; альбумінурія; серцево-судинні захворювання; серцево-судинні ускладнення; серцево-судинні фактори ризику; NT-proBNP; імунозапалення; IL-17A; TGF-β1.