Ісайко Д. І. Взаємодія органів публічної влади у системі національної безпеки: організаційно-правовий аспект

Дисертація присвячена комплексному дослідженню організаційно-правових засад взаємодії органів публічної влади у системі національної безпеки України в умовах сучасних безпекових викликів, європейської та євроатлантичної інтеграції, а також обґрунтуванню напрямів удосконалення відповідних публічно-управлінських механізмів. У роботі здійснено теоретико-методологічне осмислення проблематики взаємодії органів публічної влади у системі національної безпеки. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до дослідження цієї проблематики та запропоновано періодизацію історичних етапів становлення взаємодії органів публічної влади у сфері національної безпеки. Уточнено та систематизовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, сформульовано авторські підходи до трактування понять «взаємодія органів публічної влади у системі національної безпеки», «орган публічної влади у сфері національної безпеки», а також визначено сутність, принципи, форми та методи такої взаємодії. Досліджено сучасний стан нормативно-правового та інституційного забезпечення взаємодії органів публічної влади у системі національної безпеки України. Визначено, що чинна система правового регулювання характеризується фрагментарністю, недостатньою системністю та потребує вдосконалення з урахуванням актуальних загроз національній безпеці. Обґрунтовано доцільність внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» шляхом нормативного закріплення принципів і форм взаємодії органів сектору безпеки і оборони. Здійснено класифікацію органів публічної влади у системі національної безпеки за низкою критеріїв, а також систематизовано їх повноваження у сфері забезпечення національної безпеки. У дисертації встановлено, що ключовими проблемами функціонування досліджуваної системи є інституційна розрізненість, недостатній рівень міжвідомчої координації, обмежена інтеграція інформаційно-аналітичних ресурсів, а також недостатньо сформована культура міжвідомчої взаємодії. Проведено аналіз міжнародного досвіду організації взаємодії органів публічної влади у сфері національної безпеки та виокремлено централізовану, децентралізовану і змішану моделі організації відповідних управлінських процесів. Запропоновано напрями вдосконалення взаємодії органів публічної влади у системі національної безпеки України, зокрема створення спеціалізованих координаційних структур при Раді національної безпеки і оборони України, формування інтегрованої національної інформаційно-аналітичної системи, розвиток інституційної культури міжвідомчої співпраці, адаптацію міжнародного досвіду підготовки управлінських кадрів, а також гармонізацію національних безпекових стандартів із підходами ЄС і НАТО. Окрему увагу приділено перспективам удосконалення взаємодії органів публічної влади в умовах повоєнного відновлення України. Результати дослідження мають теоретичне та практичне значення для розвитку науки публічного управління та адміністрування, удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності органів публічної влади у сфері національної безпеки, а також підвищення ефективності міжвідомчої координації в умовах сучасних безпекових викликів.