Освіцінський Б. Р. Макроекономічна стратегія відновлення діяльності газорозподільної сфери України за умов нестабільності споживацького середовища

Дисертацію присвячено узагальненню та розвитку теоретичних положень, розробці методичних підходів, а також практичних рекомендацій щодо процесу відновлення діяльності газорозподільної сфери України. З метою уточнення економічної сутності поняття «макроекономічна стратегія відновлення газорозподільної сфери» здійснено ґрунтовний аналіз теоретичних підходів до державного регулювання інфраструктурних галузей, розвитку енергетичних ринків та забезпечення енергетичної безпеки. Узагальнення наукових праць зарубіжних і вітчизняних дослідників дозволило сформувати авторське визначення макроекономічної стратегії відновлення газорозподільної сфери як комплексної системи цілей, принципів, інструментів і механізмів державного та ринкового впливу, спрямованих на забезпечення фінансової стійкості, інвестиційної привабливості та структурної модернізації галузі в умовах нестабільності споживацького середовища. Визначено системну роль газорозподільної сфери у підтриманні макроекономічної рівноваги, соціальної стабільності та енергетичної безпеки держави. Досліджено трансформацію споживацького середовища на ринку природного газу під впливом воєнних, кризових та посткризових чинників. Встановлено, що нестабільність попиту, зниження платоспроможності домогосподарств, релокація підприємств, демографічні зміни та зростання соціальної чутливості до тарифної політики формують нову модель споживання енергоресурсів. Обґрунтовано, що специфіка функціонування ринку природного газу проявляється через виконання додаткових функцій, серед яких забезпечення енергетичної безпеки, інтеграція у європейський енергетичний простір, підтримка екологічної трансформації та розвиток альтернативних газових ресурсів. Обґрунтовано необхідність адаптації стратегічного управління газорозподільною сферою до умов варіативності попиту та підвищених макроекономічних ризиків. Запропоновано авторську модель класифікації ринків природного газу за географічними, товарними, інституційними, конкурентними та споживчими ознаками, що дозволило систематизувати особливості їх функціонування в умовах глобалізації та лібералізації енергетичних ринків. Виявлено, що сучасний ринок природного газу характеризується поєднанням процесів демонополізації, інтеграції, екологізації та посилення ролі державного регулювання, що формує нову архітектуру енергетичного сектору.