Викрикач М.М. Формування та розвиток трансферного потенціалу торговельних підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (07 Управління та адміністрування). – Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене формуванню та розвитку трансферного потенціалу торговельних підприємств в умовах цифровізації економіки, зростання конкуренції та динамічних трансформацій ринкового середовища. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення адаптивності, конкурентоспроможності та ефективності функціонування торговельних підприємств шляхом інтеграції сучасних управлінських підходів, цифрових технологій і механізмів трансферу знань, інновацій та ресурсів.
У роботі систематизовано теоретико-методичні засади формування трансферного потенціалу підприємств та розкрито його сутність як інтегральної характеристики, що визначає здатність підприємства акумулювати, адаптувати та ефективно використовувати ресурси, інновації, технології й партнерські зв’язки для забезпечення сталого розвитку. Узагальнено наукові підходи до трактування трансферного потенціалу та обґрунтовано його значення у забезпеченні стратегічної гнучкості підприємств у сучасному конкурентному середовищі.
У першому розділі досліджено еволюцію наукових підходів до формування механізмів управління трансферним потенціалом, а також визначено ключові чинники його розвитку. Обґрунтовано, що розвиток торговельних підприємств значною мірою залежить від здатності інтегрувати цифрові технології, автоматизовані системи управління, CRM-платформи, електронний маркетинг та інструменти аналітики даних. Виокремлено основні принципи формування трансферного потенціалу, серед яких гнучкість, адаптивність, інтегрованість бізнес-процесів, інноваційність, клієнтоорієнтованість і безперервне вдосконалення управлінських процедур.
У другому розділі проведено комплексне аналізування та оцінювання трансферного потенціалу торговельних підприємств. Доведено, що ключовими факторами його розвитку є рівень технологічного забезпечення, кваліфікація персоналу, ефективність управлінських процесів, якість клієнтського сервісу, маркетингова активність та інноваційність підприємства. Встановлено, що цифровізація бізнес-процесів, використання мобільних застосунків, чат-ботів, електронних платформ і систем обробки великих даних сприяють підвищенню конкурентоспроможності та розширенню ринкових можливостей підприємств.
Для оцінювання факторів впливу використано метод головних компонент (PCA), що дозволило зменшити розмірність досліджуваних показників та визначити найбільш значущі чинники формування трансферного потенціалу. Результати статистичного аналізу підтвердили адекватність моделі та високий рівень узагальнення даних, оскільки перші головні компоненти пояснюють понад 98 % варіації показників. Це дало змогу структурувати систему взаємозв’язків між економічними, технологічними та управлінськими параметрами діяльності торговельних підприємств.
У третьому розділі запропоновано методико-прикладний інструментарій удосконалення процесів формування та розвитку трансферного потенціалу. Розроблено підходи до багатокритеріального оцінювання ризиків із використанням методики аналізу ієрархій Сааті у поєднанні з нечіткою логікою (Fuzzy AHP), що дозволяє підвищити точність експертного оцінювання та знизити рівень суб’єктивності управлінських рішень. Для аналізування ризиків запропоновано застосування критеріїв Вальда, Гурвіца, Лапласа, Ходжеса-Лемана та Севіджа, що забезпечує комплексний підхід до оцінювання невизначеностей і вибору оптимальних управлінських рішень.
Особливу увагу приділено прогнозуванню розвитку трансферного потенціалу із застосуванням моделей сімейства ARCH, зокрема GARCH, EGARCH, GJR-GARCH та FIEGARCH. Використання цих моделей дозволило врахувати волатильність економічних показників, асиметричний вплив зовнішніх шоків і довгострокові залежності у розвитку підприємств. Доведено, що застосування ARCH-моделей забезпечує підвищення точності прогнозування та створює основу для обґрунтованого стратегічного планування діяльності торговельних підприємств.
У результаті дослідження обґрунтовано, що ефективне формування та розвиток трансферного потенціалу торговельних підприємств потребує поєднання сучасних цифрових технологій, математичних методів моделювання, інструментів ризик-менеджменту та гнучких управлінських підходів. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні прикладного інструментарію для підвищення ефективності бізнес-процесів, оптимізації використання ресурсів, зміцнення конкурентних переваг і забезпечення стійкого розвитку торговельних підприємств в умовах цифрової економіки.
