Дисертація є комплексним мистецтвознавчим дослідженням загальнонаціональних і регіональних особливостей формування і розвитку різних форм художнього життя в одній з найдавніших частин Слобожанщини, яким є Сумський регіон, починаючи від часів козаччини і до сьогодні – під час воєнного стану в Україні. Протягом даного періоду з його карколомними потрясіннями, що знаходило своє відбиття в українському художньому середовищі, де, на різних етапах протистояння російській імперській ідеології, мистецтво знову і знову ставало на шлях свого національного відродження, орієнтуючись на свої національні традиції/
Метою дослідження стало виявлення загальнонаціональних та регіональних особливостей в художньому житті Сумщини ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст. Об'єкт дослідження – художнє життя України ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст. Предмет дослідження – загальнонаціональні та регіональні ширены сведенияособливості художнього життя Сумщини ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст.
У дисертації простежується художнє життя Сумщини ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст. в контексті загальнонаціональних і регіональних особливостей. Методологія охоплює як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. Джерельну базу склала фахова література, архівні документи, мистецькі твори з музейних та приватних зібрань, альбомів, ілюстративних каталогів виставок і цифрові ресурси.
Наукова новизна полягає у систематизації та аналізі фахової літератури та візуальних джерел за заявленою проблематикою, в розкритті специфіки розвитку сакрального мистецтва на Сумщині протягом доби українського козацького бароко, українського модерну, а також його сучасного стану, проведенні аналізу стильових змін та еволюції техніко-технологічних засобів у художній творчості майстрів Сумщини ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст. й введенні до наукового обігу їхніх маловідомих та невідомих творів; аналізі музейно-виставкової діяльності, розвитку художньої освіти та утворенні мистецьких об’єднань. Уточнено основні тенденції розвитку художнього життя Сумщини зазначеного періоду. Розширено уявлення про авторської манери сучасних майстрів образотворчого мистецтва Сумщини та низку їхніх творів;
У першому розділі викладено результати аналізу історіографії фахової літератури, наведено джерельну базу та обґрунтовано методи дослідження. Аналіз історіографії показав, що у сучасному мистецтвознавстві тема художнього життя Сумщини ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст. у контексті загальноукраїнських та регіональних особливостей розвитку ще не вивчалась і порушувалась лише фрагментарно.
У другому розділі за допомогою введення до наукового обігу низки нових архівних документів та їхнього аналізу виявлено нові імена майстрів, які працювали на теренах Сумського регіону за доби українського козацького бароко та представлені нові мистецькі твори., а також значно розширені відомості про визначного слобожанського майстра сакрального живопису – Івана Святенка.
Третій розділ присвячено діяльності видатним вихідцям із Сумщини, а саме: творцю стилю українського модерну – Василю Кричевському та продовжувачу його справи – Сергію Тимошенку, а також одному з фундаторів зруйнованої за сталінських часів Харківської мистецтвознавчої школи – Стефану Таранушенку.
У четвертому розділі розкрито діяльність художніх і краєзнавчих музеїв Сумщини, особливо за умов воєнного стану в Україні, а також розвиток художньої освіти та діяльність мистецьких об’єднань.
У висновках показано, що художнє життя Сумщини доби ХVІІІ – першої чверті ХХІ ст. в контексті загальнонаціональних і регіональних особливостей постає як своєрідний феномен в мистецько-культурному розвитку нашої країни. На основі нових архівних документів розкрито значення Охтирського Покровського обору в історії українського сакрального кам’яного зодчества доби козацького бароко. Обґрунтована роль майстра сакрального живопису Івана Святенка в розвитку цієї художньої сфери в українському мистецтві за доби модерну. Доведена непересічна роль вихідців із Сумщини в оновленні розвитку українського мистецтва за доби УНР. Розкрито тенденції подальшого розвитку художнього життя Сумщини на сучасному етапі.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її в освітньому процесі в навчальних закладах мистецтва і культури, у виставковій діяльності, а також у подальших дослідженнях з історії художнього життя України.
