Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню біологізованої системи захисту томатів у закритому ґрунті від сисних шкідників. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в теплицях висока температура, постійна наявність корму та відсутність природних ворогів сприяють активному розмноженню комах-фітофагів. Найбільш небезпечними є сисні шкідники, які висмоктують соки рослин, сприяють розвитку сажистих грибів і переносять фітопатогенні віруси. Їх контроль ускладнюється прихованим способом життя, наявністю кількох поколінь, резистентністю до інсектицидів, а також восковим нальотом і липкими виділеннями, що знижують ефективність контактних препаратів. Тому перспективним є застосування біологічного методу захисту.
У дисертації визначено видовий склад шкідників томатів у теплицях, досліджено біологічні особливості, сезонний розвиток і динаміку чисельності найпоширеніших сисних видів, оцінено ефективність біопрепаратів та ентомофага, а також удосконалено інтегровану систему захисту томатів. Дослідження виконано в межах наукової теми Державного біотехнологічного університету «Розробити екологічно орієнтовані технології захисту рослин за умови збереження і збагачення біорізноманіття біоценозів» (ДРН 0123U100254, 2023–2027 рр.).
Застосовано польові, камеральні, ентомологічні та статистичні методи. У закритому ґрунті виявлено 10 видів шкідників томатів, що належать до 9 родів, 7 родин, 6 рядів і двох класів. У 2023–2025 рр. середня температура повітря в теплиці становила 24–26 °С, мінімальна декадна — 19–20 °С, максимальна — 30–33 °С. Сезонні зміни температури істотно впливали на інтенсивність розмноження, швидкість розвитку та життєздатність білокрилки тепличної і трипсів.
Встановлено тісний обернений зв’язок між температурою та кількістю яєць білокрилки тепличної у кладці (r = –0,94), життєздатністю особин (r = –0,84) і тривалістю розвитку від яйця до імаго (r = –0,80), а також прямий зв’язок між кількістю яєць у кладці та життєздатністю особин (r = 0,94). За температури 19–24 °С тривалість розвитку личинок скорочувалася, тоді як за 28 °С їх розвиток гальмувався. Лялечки розвивалися найшвидше за 22–25 °С. У міру підвищення температури від 15 до 20 °С тривалість розвитку одного покоління скорочувалася на 32 доби, від 20 до 25 °С — на 12 діб, від 25 до 29 °С — на 6 діб. Середня чисельність білокрилки мала тенденцію до зростання у 2023–2025 рр.
Для трипсів встановлено, що різниця у тривалості розвитку яєць за підвищення температури від 15 до 30 °С зменшувалася від 20 до 3 діб. Найдовше розвивалися личинки й лялечки трипса оранжерейного, найшвидше — трипса західного квіткового. Найдовший період відкладання яєць мав трипс західний квітковий, а найбільшу середню кількість яєць за добу відкладала самка трипса оранжерейного — 2,2–2,4 яйця. Кореляція між щільністю трипсів на листках і в пастках була значущою, але середньої сили.
У захисті від білокрилки ефективність трьох випусків хижого клопа Macrolophus pygmaeus становила відповідно 75,6; 74,3 і 69,6 %, а трьох оброблень Боверіном — 75,1; 73,6 і 69,3 %. Триразове застосування препаратів Актарофіт, Актоцид і Боверін з інтервалом 21 день забезпечувало стабільне зниження чисельності трипсів до безпечного рівня. Біологічний захист сприяв збереженню врожаю томатів на рівні 1,6–2,1 т/га порівняно з контролем. Рентабельність застосування Актарофіту становила 307,9 %, Боверіну — 262,6 %.
Практичне значення роботи полягає у визначенні найбільш шкідливих видів комах у регіоні, уточненні їх біології, сезонного розвитку та залежності плодючості, життєздатності й темпів розвитку від температури. Для моніторингу та часткового зниження чисельності білокрилки рекомендовано жовті клейові пастки, для трипсів — сині. Удосконалено схему захисту томатів із застосуванням біопрепаратів Актарофіт, Актоцид і Боверін та випуском Macrolophus pygmaeus. Результати впроваджено у ТОВ «Полтава-Сад» і в освітній процес Державного біотехнологічного університету. Основні положення представлено на семи конференціях. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, зокрема два розділи у зарубіжних монографіях, чотири статті у фахових виданнях України, одну статтю у виданні країни ЄС і сім матеріалів конференцій.
