Іляшевич М. М. Екологічні наслідки лісових пожеж та постпірогенна фітомеліорація в Карпатському лісогосподарському районі

Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуального науково-технічного завдання - дослідженням екологічних наслідків пожеж у природних екосистемах, у тому числі лісових пожеж, а також встановленню процесів фітомеліоративного відновлення порушених територій. У 2025 році в Україні зафіксували 61865 пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях. Загальні матеріальні втрати від цих пожеж у 2025 році склали понад 2,1 млрд грн. Із цієї суми близько 408 млн грн — це знищене майно, інфраструктура, техніка тощо. Ще в понад 1,7 млрд грн оцінюються шкода довкіллю, наслідки для здоров’я людей та економіки. Ці показники не враховують окуповані території. Упродовж 2025 року внаслідок пожеж на відкритих територіях загинуло 73 людини та 200 людей отримали травми. У 2024 році загинуло 42 людини і 191 людина отримала травми. Щороку у світі реєструється близько 400 тис. пожеж у природних екосистемах, значну частину яких становлять лісові пожежі. Такі надзвичайні події спричиняють пошкодження майже 0,5 % загальної площі лісових масивів та супроводжуються викидом в атмосферу мільйонів тон продуктів горіння, що негативно впливає на стан довкілля, кліматичні процеси та якість атмосферного повітря. Водночас відсутність дієвого механізму фінансування заходів із запобігання, своєчасного виявлення та ліквідації пожеж на сільськогосподарських територіях суттєво ускладнює забезпечення пожежної безпеки відкритих ландшафтів. У результаті основне навантаження щодо реагування на пожежі в природних екосистемах, зокрема на сільськогосподарських землях, луках, пасовищах та інших відкритих територіях, покладається на практичні підрозділи ДСНС України. В останні десятиліття вплив кліматичних змін на території Українських Карпат проявляється у збільшенні середньорічних температур, зростанні частоти хвиль спеки та зміні режиму випадання атмосферних опадів. Такі тенденції можуть сприяти подовженню пожежонебезпечного періоду та збільшенню кількості випадків загоряння природних екосистем. Особливо вразливими є лісові масиви, торфовища, лучні та чагарникові угруповання, які в умовах дефіциту вологи накопичують значну кількість сухої горючої біомаси. Для оцінки проходження фітомеліоративних процесів у регіоні досліджень важлива роль відводилась оцінці просторової структури сформованих фітоценозів, котра включає вертикальну і горизонтальну структури. Під час рекогносцирувальних досліджень пірогенно порушених територій у межах Закарпатської низовини ідентифіковано 50 видів рослинного покриву, які відносяться до 17 родин: Айстрові (Asteraceae), Березові (Betulaceae), Бобові (Fabaceae), Букові (Fagaceae), Beрбові (Salicaceae), Гречкові (Polygonaceae), Злакові (Poaceae), Маренові (Rubiaceae), Окружкові (Apiaceae), Осокові (Cyperаceae), Подорожникові (Plantaginaceae), Сапіндові (Sapindaceae), Соснові (Pinaceae), Трояндові (Rosaceae), Фіалкові (Violaceae), Хвощеві (Equisetaceae), Щитникові (Dryopteridaceae). Результат сезонного вивчення рівнів життєвості деревних і трав’янистих видів дозволили встановити наступний віталітетний диференційований ряд, сформований із ділянок від вищого до нижчого рівнів життєвості: дослідна ділянка №4 (с. Дубриничі): повна (бал 3) - 58-60%, середня (бал 2) - 40-42%; дослідна ділянка №5 (с. Вишка, територія НПП Ужанський): повна (бал 3) - 50-53%, середня (бал 2) - 47-50%; дослідна ділянка №2 (с. Вовкове): середня (бал 2) - 55-57%, знижена (бал 1) - 43-45%; дослідна ділянка №1 (с. Руські Комарівці): середня (бал 2) - 40-44%, знижена (бал 1) - 56-60%; дослідна ділянка №3 (м. Ужгород, вул. О. Блистіва): середня (бал 2) - 25-30%, знижена (бал 1) - 70-75%.