Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена тим, що становлення інформаційного суспільства є на сьогоднішній день важливим етапом сучасного розвитку і визначає характер функціонування політичної системи, держави, та механізми комунікації, як у суспільстві, так і між громадянами та владою.
Для України ця проблематика має особливе значення через те, що процес становлення інформаційного суспільства в країні відбувається в умовах тривалої політичної модернізації, реформування системи державного управління, цифровізації державних послуг, розвитку електронного урядування та поступової трансформації інституційної архітектури держави. Водночас існує ряд суперечностей, що посилює потребу в глибокому аналізі того, яким чином технологічні зміни впливають на трансформацію держави.
У дисертаційному дослідженні, на основі аналізу класичної теоретичної літератури, було виявлено основні ознаки інформаційного суспільства серед яких головними є використання інформації та знання як головного ресурсу для суспільних перетворень, а також використання сучасних інформаційно-комунікаційних технології як головного інструменту. У той же час мережеві форми організації стають домінантними у новому типі суспільного устрою.
У роботі було виявлено амбівалентний характер змін для людини та суспільства, які приносять разом із собою нові технології. Поряд з новими можливостями для поширення інформації, поліпшення демократичних практик, створення нових форм політичної участі та представництва, завжди поряд стоять ризики нерівності у доступу до технологій, надмірного державного контролю та маніпуляцій на основі даних зібраних сучасними цифровими пристроями.
При дослідженні питання впливу інформаційно-комунікаційних технології на політичну участь було виявлено, що сучасні технології дають можливості для нових форм участі, але не гарантують зацікавленість громадян у політичній активності.
Одним із найважливіших елементів сучасного інформаційного суспільства є розвиток електронного урядування, що в свою чергу дозволяє оптимізувати управлінські процеси та розширити шляхи комунікації між державою та громадянами. Однак розвиток електронного урядування потребує вирішення ряду викликів пов’язаних, як з організаційними, так і з нормативно-правовими аспектами.
У компаративному блоці дослідження увагу приділено аналізу розвитку інформаційного суспільства у таких країнах як Естонія, Південна Корея та Швеція. Глибокий аналіз шляхів побудови інформаційного суспільства у кожній з цих країн показав спільні та відмінні риси у формуванні нового типу суспільства. Не дивлячись на існування ряду спільних рис, становлення інформаційного суспільства не відбувалося за однією схемою, а залежало від політичних, історичних та соціальних контекстів.
Нові технології у розглянутих країнах змінили не тільки лише шляхи взаємодії між державою та громадянами, але й мали значний вплив на зміну характеру комунікації у суспільстві.
Також у дослідженні увагу було приділено сучасному стану розвитку електронного урядування у світі та запропоновано аналіз державних електронних порталів країн за допомогою методів комп’ютерного аналізу.
У дисертаційному дослідженні розглянуто трансформаційні процеси в Україні, які супроводжують становлення інформаційного суспільства. В першу чергу було приділено увагу аналізу нормативно-правових актів та стратегій, які формували основу для побудови інформаційного суспільства.
Було виявлено запізнення у прийняті ключових політичних рішень на ранньому етапі формування інформаційного суспільства в Україні. Через це становлення інформаційного суспільства відбувалося не поступово, а у два різні етапи, повільного та швидкого розвитку.
Однією з ключових позитивних змін, було визначено формування в останні роки моделі електронного урядування, яка змінила шляхи комунікації між державою та суспільством в Україні, а створення Міністерства цифрової трансформації дійсно стало провідним координатором цифрових змін.
У дослідженні також проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні сучасного суспільного та політичного ландшафту в Україні.
Було запропоновано використання комп’ютерного симуляційного моделювання для дослідження необхідності проведення відмінних напрямів цифрової політики у різних регіонах України.
Також було визначено ряд суперечностей та недосконалостей у проведенні сучасної державної політики цифрових трансформацій, і запропоновано авторські рекомендації щодо вдосконалення курсу країни у цьому напрямі.
