Петренко Є. В. Предиктори спонтанних передчасних пологів

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0826U003999

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

Спеціалізована вчена рада

PhD 15948

Дніпровський державний медичний університет

Анотація

Дисертаційна робота присвячена визначенню факторів ризику спонтанних передчасних пологів на основі вивчення патогенетичних взаємозв’язків між клініко-анамнестичними характеристиками, рівнем мелатоніну, магнію, маркерами запалення, ультразвуковими показниками стану шийки матки, порушеннями якості сну та рівнем тривожності. Для досягнення поставленої мети у дослідження включили 87 жінок. До основної групи дослідження було залучено 57 жінок віком від 16 до 43 років (середній вік – 30,9 (7,2) року), у яких вагітність завершилася спонтанними передчасними пологами (СПП) на 24–36-му тижнях гестації (медіана – 34 [31; 35] тижні); до контрольної групи – 30 вагітних віком від 18 до 41 року (середній вік – 30,8 (5,7) року), які мали термінові пологи (медіана – 39 [39; 40] тижнів). Критеріями включення до дослідження були наявність факторів ризику СПП у терміні гестації від 24+0 до 36+6 тижнів у разі одноплідної вагітності, відсутність показань для передчасного оперативного розродження шляхом кесаревого розтину та наявність підписаної інформованої згоди пацієнтки на участь у дослідженні. Наукова новизна отриманих результатів. Розширено уявлення про клініко-анамнестичні фактори як можливі предиктори СПП у терміні від 24+0 до 36+6 тижнів гестації, зокрема про ускладнений перебіг вагітності з випадками загрози її переривання в І–ІІ триместрах та анемії у ІІ триместрі. На основі гематологічних та біохімічних досліджень під час вагітності підтверджена провідна роль системного запалення, а також порушень тромбоцитарної та еритроцитарної ланки у патогенезі СПП. Доповнено наукові дані щодо зниженого рівня та дефіциту магнію у вагітних з групи ризику СПП, які відображають розлади метаболічної регуляції та сприяють підвищеній нервово-м’язовій збудливості і потенційній схильності до передчасної активації скоротливої діяльності матки. Вперше встановлено, що знижений рівень мелатоніну в слині у нічний час, виміряний у день пологів, може використовуватися як самостійний прогностичний маркер високого ризику ініціації СПП в ранні терміни гестації. Визначено предикторні характеристики факторів ризику СПП на підставі клініко-анамнестичних даних, лабораторних маркерів крові та слини, сонографічних вимірювань стану шийки матки, показників диссомнії та підвищеної тривожності. Теоретична та практична цінність роботи. У роботі уточнено та систематизовано сучасні уявлення про взаємозв’язок між лабораторними маркерами запалення (лейкоцитоз, підвищення нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення, швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка) і ризиком СПП. Для визначення групи ризику СПП у терміні від 24+0 до 36+6 тижнів гестації рекомендовано визначати рівень мелатоніну в слині вагітних. Додатково обґрунтовано значення ультразвукових анатомо-функціональних показників шийки матки (довжини шийки матки, матково-цервікального кута та показників їх співідношення) як предикторів СПП. Запропоновано та впроваджено в клінічну практику рекомендацію щодо розширення показників ультразвукового скринінгу у ІІ триместрі вагітності (у терміні 18–22 тижні), під час цервікометрії вимірювати МЦК та проводити розрахунок показника співвідношення МЦК/ДШМ як предиктора СПП. Вперше підкреслено доцільність інтеграції психоемоційних факторів, зокрема порушень якості сну та підвищеного рівня тривожності, у єдину концепцію багатофакторного ризик-орієнтованого підходу до предикції СПП. Обґрунтована доцільність включення психометричних інструментів (опитувальника Пітсбурзького індексу якості сну та шкали тривоги Спілбергера–Ханіна) у ведення вагітних групи ризику. Розроблений алгоритм поетапного виявлення вагітних із високим ризиком СПП, що включав визначення клініко-анамнестичних даних, порогових значень ультразвукових та лабораторних маркерів, порушень якості сну та підвищення рівня тривожності, розробку персоналізованих рекомендацій під час вагітності для попередження СПП. Запропоновано практичні підходи до корекції виявлених порушень, зокрема немедикаментозні методи: гігієна сну, позиційна терапія та психотерапевтичні методи з доведеною ефективністю, особливо у ІІ–ІІІ триместрах вагітності

Публікації

1. Петренко ЄВ, Дубоссарська ЮО. Сучасні погляди на етіологію, патогенез і клінічний перебіг спонтанних передчасних пологів, тактику ведення та профілактику ускладнень: огляд літератури. Український журнал «Здоровʼя жінки». 2023;4(167):52–60.

2. Петренко ЄВ, Пампуха ОО. Мелатонін: роль у патогенезі передчасних пологів та вплив на перинатальні наслідки в передчасно народжених дітей: огляд літератури. Український журнал Перинатологія і педіатрія. 2023;4(96):106–113

3. Петренко ЄВ, Дубоссарська ЮО. Аналіз сучасних маркерів спонтанних передчасних пологів. Український журнал «Здоровʼя жінки». 2024;5(174):31–36

4. Петренко ЄВ, Дубоссарська ЮО. Сонографічні прогностичні маркери спонтанних передчасних пологів. Український журнал «Здоровʼя жінки». 2025;3(178):34–39

5. Петренко ЄВ, Дубоссарська ЮО. Вплив якості сну та рівня тривожності під час вагітності на ризик передчасних пологів. Український журнал «Здоровʼя жінки». 2025;4(179):73–83

Файли

Схожі дисертації

0826U005121

Рощупкін Антон Адріанович

Медико-біологічні закономірності використання MXene для фототермічної терапії злоякісних пухлин

0826U005120

Неглущенко Сергій Олександрович

Травматична крововтрата. Оптимізація лікувально-діагностичних заходів на догоспітальному і ранньому госпітальному етапах

0826U005090

Райкевич Володимир Володимирович

Експериментальне обґрунтування використання PRP-терапії при лікуванні трофічних виразок

0826U005116

Райлян Марина Володимирівна

Оптимізація епідеміологічного нагляду та профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій

0826U005019

Коноваленко Людмила Василівна

Удосконалення діагностики та лікування перехресного синдрому (атопічний дерматиту та алергічний контактний дерматит) з урахуванням впливу алерген-специфічної імунотерапії.