У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання сучасної психіатрії щодо підвищення ефективності лікування непсихотичних психічних розладів в учасників бойових дій шляхом застосування психоедукації як засобу підвищення прихильності до терапії, формування мотивації до лікування та психосоціальної адаптації.
Дослідження проведено за участю 410 учасників бойових дій віком від 18 до 65 років. Емпірична частина включала клініко-психопатологічне обстеження, психодіагностичне тестування із застосуванням стандартизованих методик оцінки тривоги, депресії, посттравматичної симптоматики, когнітивного та психофункціонального стану, а також сучасні статистичні методи аналізу. Для оцінки ефективності психоедукаційної програми методом рандомізованої селекції сформовано експериментальну (332 особи) та контрольну (78 осіб) групи.
Встановлено, що у структурі непсихотичних психічних розладів переважають невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади (45,2 %), органічні психічні розлади (36,4 %), афективні розлади (9,0 %), психічні та поведінкові розлади, пов'язані з уживанням психоактивних речовин (6,3 %), а також розлади особистості та поведінки (3,1 %). Виявлено високу коморбідність психічних розладів із домінуванням поєднання посттравматичного стресового розладу з тривожними та депресивними розладами.
Доведено, що клінічна картина непсихотичних психічних розладів характеризується переважанням тривожного, депресивного, астенічного та посттравматичного синдромів, а також когнітивних порушень. Встановлено значущі взаємозв'язки між показниками тривоги, депресії, посттравматичної симптоматики, психофункціонального стану та когнітивного функціонування. За результатами кластерного, факторного та регресійного аналізу визначено типологічні профілі психопатологічного реагування та предиктори розвитку психопатологічних порушень.
Науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено психоедукаційну програму, побудовану на засадах біопсихосоціальної моделі психічних розладів, принципах психосоціальної реабілітації та активної участі пацієнта у лікувальному процесі. Програма складається з інформаційно-освітнього, мотиваційно-психокорекційного та адаптаційно-реабілітаційного модулів і спрямована на підвищення психічної грамотності, прихильності до лікування, розвиток навичок психологічної саморегуляції та покращення психосоціальної адаптації.
Ефективність запропонованої програми підтверджена достовірним зменшенням проявів тривожної, депресивної та посттравматичної симптоматики, емоційного виснаження, порушень сну й нав'язливих спогадів, а також покращенням психоемоційного стану учасників бойових дій. У пацієнтів експериментальної групи після завершення психоедукаційної програми встановлено статистично значуще покращення показників тривоги та депресії порівняно з контрольною групою.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше дана комплексна характеристика психоемоційної сфери УБД з непсихотичними психічними розладами в процесі використання психоедукаційних технік.
Вперше комплексно оцінено взаємозв’язок стану афективної сфери, постстресового реагування, психофункціонального стану і когнітивного реагування в ґенезі психопатологічних проявів в УБД з непсихотичними психічними розладами.
Вперше на підставі комплексної оцінки взаємного впливу характеристик афективного реагування, когнітивного функціонування та психофункціонального стану визначено предиктори психопатологічних порушень в УБД та визначено шляхи підвищення ефективності лікувальних заходів.
Вперше науково обґрунтовано і розроблено програму психоедукаційних заходів для УБД з непсихотичними психічними розладами для застосування на всіх етапах надання медичної та психологічної допомоги, і доведено її ефективність.
Розширено і доповнено наукові дані щодо структури і поширеності психічних розладів в УБД і дана їх нозологічна та синдромологічна характеристика.
Розширено і доповнено наукові дані щодо характеристик афективного реагування, постстресової симптоматики, психофункціонального стану і когнітивного функціонування УБД.
Практичне значення роботи полягає у вперше запропонованому комплексному алгоритмі психоедукаційних втручань для підвищення ефективності лікування непсихотичних психічних розладів через збільшення залученості і прихильності до терапії, що дозволяє зменшити виразність психопатологічних проявів, покращити психічний стан і знизити ризики порушень психічного здоров’я в учасників бойових дій.
