Функціоналізовані похідні 1,3-тіазолів, їх синтез, фізико-хімічні властивості, протипухлинна активність. Метою дослідження було одержання нових функціоналізованих похідних 1,3-тіазолу, цілеспрямований синтез тіазоловмісних сполук з протираковою активністю, встановлення взаємозв’язку між їхньою будовою та біологічною активністю, а також оцінка перспективності синтезованих сполук як потенційних протипухлинних агентів. У роботі використано методи органічного синтезу, очищення та встановлення будови синтезованих сполук за допомогою ІЧ-спектроскопії, 1H, 13C ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрії та елементного аналізу. Протипухлинну активність оцінювали in vitro на панелі пухлинних клітин NCI-60 та окремих клітинних лініях із визначенням показників GI50, TGI та LC50. Для прогнозування можливих механізмів дії, фармакокінетичних характеристик і встановлення залежності «структура–активність» застосовували молекулярний докінг, COMPARE-аналіз та ADMET-моделювання. Синтезовано серію функціоналізованих 1,3-тіазолів з різними замісниками у положеннях C(2), C(4) та C(5) , серію аналогів сунітинібу та серію тіазоловмісних роданінів. Встановлено вплив тіазольного циклу на рівень біологічної активності. Показано, що окремі тіазоловмісні аналоги сунітинібу та тіазоловмісні роданіни проявляють виражену протипухлинну активність.
Наукова новизна роботи полягає у розробленні нових підходів до синтезу функціоналізованих похідних 1,3-тіазолу, зокрема із застосуванням перегрупування «halogen dance», та створенні на їх основі нових синтетичних платформ для подальшої функціоналізації. Запропоновано ефективні методи модифікації 1,3-тіазольного ядра, що забезпечують одержання широкого кола нових функціоналізованих похідних. Синтезовано нові тіазоловмісні похідні роданіну та тіазольні аналоги сунітинібу, встановлено закономірності їхньої протипухлинної активності й виявлено сполуки з високим антипроліферативним потенціалом. Отримані експериментальні та in silico дані створюють підґрунтя для подальшого раціонального дизайну біологічно активних функціоналізованих 1,3-тіазолів.
Результати дослідження опубліковано у наукових виданнях і представлено на всеукраїнських наукових конференціях. Вони можуть бути використані у подальших дослідженнях, спрямованих на створення нових потенційних протипухлинних агентів, а також в освітньому процесі при викладанні органічної, медичної та біоорганічної хімії. Сфера використання біоорганічна хімія, органічна хімія та медична хімія
