У дисертації здійснено комплексне кримінально-правове дослідження незаконного створення, цифрової модифікації, використання та поширення фотографічних творів і фотографічних матеріалів у цифровому середовищі. Актуальність дослідження зумовлена здатністю цифрової фотографії до швидкого копіювання, редагування та поширення через соціальні мережі, месенджери, хмарні сервіси й онлайн-платформи, що породжує нові кримінально-правові ризики для авторських прав, приватності, права на зображення, цифрової ідентичності, честі та гідності особи. Особливу небезпеку становлять несанкціоноване поширення інтимних матеріалів, цифрова модифікація, synthetic media та deepfake-зображення, а також поширення матеріалів щодо неповнолітніх і фотографій, здатних створювати загрози інформаційній, воєнній та національній безпеці.
Метою дослідження є формування комплексного кримінально-правового підходу до оцінки незаконного створення, цифрової модифікації, використання та поширення фотографічних творів у цифровому середовищі й розроблення пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства України. Об’єктом визначено суспільні відносини, що виникають у зв’язку з такими діяннями, а предметом – кримінально-правові норми України, законодавство окремих держав Європейського Союзу, доктринальні підходи, правозастосовну практику, європейські цифрові стандарти та механізми цифрового доказування. Методологічну основу становлять діалектичний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, логіко-юридичний, функціональний методи, методи класифікації та правового моделювання.
У роботі розмежовано поняття «фотографічний твір», «фотографічне зображення» і «цифровий фотографічний матеріал». Доведено, що зображення може мати самостійне кримінально-правове значення незалежно від авторсько-правового статусу, а згода на створення фотографії не означає автоматичної згоди на її використання, поширення, цифрову модифікацію чи поєднання з іншим контентом. Проаналізовано застосування статей 176, 182, 301 і 301-1 КК України та встановлено відсутність цілісної законодавчої моделі оцінки фотографічних матеріалів приватного характеру, змінених, синтетичних і deepfake-матеріалів.
Критеріями відмежування кримінально караного використання визначено спосіб отримання матеріалу, межі згоди, характер модифікації, спосіб і масштаб поширення, умисел, мотив, мету та наслідки для потерпілої особи. До новітніх форм протиправного використання віднесено deepfake-зображення, synthetic media, несанкціоноване поширення інтимних матеріалів, сексуалізовану дискредитацію, шантаж, кібербулінг і цифрове приниження. Обґрунтовано необхідність встановлення походження, автентичності, цілісності цифрового файлу, факту його модифікації, часу та маршруту поширення із застосуванням метаданих, цифрових водяних знаків, timestamp, hash-matching, AI-forensics та інших засобів цифрової криміналістики.
Узагальнено досвід Німеччини, Франції та Польщі, а також цифрові механізми GDPR, Digital Services Act, eIDAS, Notice-and-Takedown, Notice-and-Stay-Down, trusted flaggers і blockchain-фіксації. Запропоновано комплексну модель кримінально-правової оцінки, що поєднує предмет оцінки, протиправні діяння, алгоритм оцінки, механізм доказування та напрями вдосконалення кримінально-правового реагування. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні цієї моделі, удосконаленні понятійного розмежування та розвитку положень щодо synthetic media, deepfake-контенту, інтимних матеріалів і цифрового доказування. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання у правотворчій, правозастосовній, науковій, освітній діяльності та реагуванні онлайн-платформ. Запропоновано доповнення статті 182 КК України положенням про незаконне створення, цифрову модифікацію та використання фотографічних матеріалів приватного або інтимного характеру без добровільної згоди особи.
Основні висновки підтверджують необхідність урахування способу цифрового обігу, меж згоди, характеру модифікації, масштабу поширення, спрямованості умислу та наслідків.
Ключові слова: фотографічний твір; фотографічне зображення;
авторське право; інтелектуальна власність; право на зображення; приватність;
згода на використання зображення; цифрове середовище; цифрова
модифікація; deepfake-зображення; воєнний стан; докази, що мають
електронну форму; електронні докази; цифрові докази; кримінальна
відповідальність.
