У дисертації здійснено комплексну спробу аналізу рецепції символізму у нігілістичній філософській парадигмі, тим самим поглибивши розуміння феномену нігілізму як такого. Позаяк актуальність проблеми нігілізму у сьогоденні, з огляду на численні світові руйнівні тенденції (війни, криза цінностей, моральна амбівалентність), постає вкрай високою, а фактичне визначення поля дослідження цього феномену набуває широких і дещо розмитих масштабів, що глобальніше ми намагаємося помислити про цей феномен, обмеження цього конкретного дослідження до сфери символічної рецепції дозволяє нам водночас провести як понятійний, так і генеалогічний історико-філософський аналізи.
Для досягнення цієї мети у ході розгортання дисертації було впроваджено низку наступних кроків. Передусім поняття «символу» та «рецепції символізму» обумовлено використовувати з позиції дії символу як комплексного образно-ідейного концепта, якому властиві власне еволюція та морфодинаміка, внаслідок чого згадана рецепція — це розгортання морфодинаміки символу в рамках обраної парадигми філософії, культури тощо. Таким чином, обумовивши такий підхід дисертаційного дослідження, було запропоновано спробу вибудувати нігілістичну парадигму філософії у два кроки: через визначення концептів-символів властивих нігілізму та через історико-філософський погляд на поступ нігілізму у XX-початку XXI ст. І хоч фактичним відправним пунктом дослідження є філософія Фрідріха Ніцше із концептами, закладеними у ній (аполлонійний і діонісійний первні, «смерть Бога», ідея Надлюдини тощо), у розрізі символічної рецепції нігілізм проаналізовано не лише у історично лінійній парадигмі від XX ст. і далі, але й зі символічно регресивного погляду, де певні аспекти протонігілістичних концептів пропонує розглянути у концепціях гностицизму й алхімії — двох філософських систем, які формувалися у буремних та переламних умовах культури, схожих за своєю суттю до кризи кінця XIX століття чи сучасності. З урахуванням згаданих аспектів, запропоновано аналіз нігілістичної парадигми крізь призму низки мислителів початку XX (Юнґер, Батай, Гайдеґґер, Чоран), філософів-постмодерністів (Ліотар, Дельоз, Бодріяр) та з погляду акселераціонізму Ніка Ленда як репрезентативної течії XXI століття. Вчення кожного зі згаданих філософів аналізувалось водночас з погляду рецепції ідей нігілізму у ньому, а також символічної рецепції гностичних та/або алхімічних концептів протонігілізму.
Таким чином у дослідженні значною мірою вдалося розглянути дві провідні для нього проблеми у рамках нігілістичного поступу: нігілізм та техніку й кризу автентичності у рамках нігілістичного топосу. У той же час ширший підхід до нігілістичного символізму допоміг поглянути як сам нігілізм стає зв’язковою ланкою, через яку центральні гностичні чи алхімічні ідеї зокрема продовжують знаходити свою оновлену маніфестацію в умовах сучасного нового світу. Зрештою, у цьому дослідженні свого подальшого розвитку набуло як дослідження феномену нігілізму у дискурсі західної філософії загалом, так і критичний аналіз тенденцій сучасного суспільства з призми нових технологічних, культурних та семантичних викликів та загроз, що постають перед людством. Таким чином у загальному підсумку запропоноване дослідження стає одним із елементів розвитку наявного теоретичного та історико-філософського дискурсів, що займаються дослідженням феномену нігілізму та пропонує доповнити згадані дискурси поглибленим аналізом символічного аспекту рецепції мітологічних, культурних та філософських концептів минулого у сучасному міждисциплінарному дискурсі, сформованому довкола нігілістичної проблематики. Отримані результати розширюють наукові підходи до аналізу нігілізму як феномену філософії й культури, а також до викликів, які постають на тлі сучасної кризи значень та швидкого розвитку технологій.
