Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному вивченню проблеми психічних станів, змінених під психотравмуючим впливом війни, що з огляду на обмеженість інструментарію психологічної корекції –актуалізує потребу в нових психокорекційних інструментах в роботі з наслідками деструктивного впливу бойових дій на психіку. У дисертації проаналізовано різні аспекти наслідків психотравмуючого впливу бойових дій, на рівні: а) психічних станів; б) нейробіології мозку; в) сенсомоторних проявів; г) поведінкових реакцій; д) когнітивних процесів. Виявлено, що вплив бойового стресу на постраждалих осіб: 1) зсуває баланс між психічними станами з деякими відмінностями між різними верствами, що впливає на когнітивні процеси відповідно; 2) спостерігається стійке звуження фокусу уваги на загрозливих стимулах; 3) порушується концентрація уваги; 4) знижується ефективність короткочасної пам’яті; 5) емоційні процеси набувають характеру підвищеної реактивності або, навпаки, емоційного оніміння; 6) вольові процеси за умов хронічного стресу часто втрачають довільний характер; 7) фіксується зниження здатності до планування, прийняття рішень і підтримання довготривалих цілей; 8) відзначається виснаження регуляторних ресурсів; 9) порушуються різноманітні сфери функціонування людини: кінесична, такесична, окулесична, мімічна, проксемічна, хронемічна.З урахуванням психотравмуючих подій обґрунтовано критерії і показники діагностики психічних станів і когнітивних процесів постраждалих та розроблено психодіагностичний інструментарій; виявлено високий рівень прояву деструктивних станів і низький рівень когнітивних процесів, що зумовило потребу здійснити комплекс психокорекційних заходів щодо забезпечення корекції психічних станів осіб, які постраждали від бойових дій. Відповідно до результатів діагностики розроблено і впроваджено програму корекції психічних станів і когнітивних процесів постраждалих, а також тренінг в громадських організаціях: «Центр анімалотерапії «Індіго», «Генофонд Нації» та «Фондація Бордерлендс Україна», а також державних установах: ДЗ Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України, Медичний реабілітаційний центр «Пуща-Водиця» МВС України, Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Це забезпечило підвищення соціальної адаптації, стресостійкості, психологічної освіченості, корекцію психічних станів, а також загальне покращення психологічного благополуччя осіб, які постраждали від бойових дій.Основні наукові результати проведеного дослідження впроваджено в Державному закладі Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України (довідка від 15.02.2024), громадській організації «Центр анімалотерапії «Індіго» (довідка №96 від 16.06.2026),
Медичному реабілітаційному центру «Пуща-Водиця» МВС України (довідка №262, від 18.06.2026), громадській організації «Фондація «Бордерлендс Україна» (довідка від 03.04.2026), Інституті травматології та ортопедії
Національної академії медичних наук України (довідка №19 від 12.01.2026), громадській організації «Генофонд Нації» (довідка від 04.03.2026).Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступних здобутках
у галузі психології, зокрема: по-перше, розроблено нові положення, а саме: а) розроблено критерії і
показники вивчення психічних станів військових, ветеранів і цивільних, які постраждали від бойових дій; б) існують істотні взаємозв’язки між депресією і короткочасною пам’яттю, увагою (швидкість сенсомоторних реакцій, кількісний показник), тривогою; в) виявлено кореляційну залежність між тривогою і короткочасною пам’яттю, увагою (швидкість сенсомоторних реакцій, кількісний показник), депресією; г) інструменти психосоціоінженерії, що адресно впливають на корекцію психічних станів з урахуванням категорій досліджуваних (військові, ветерани, цивільні), сприяють поліпшенню когнітивної сфери з покращенням роботи пам’яті і уваги постраждалих; по-друге, вперше презентовано: а) концептуальна модель корекціїї психічних станів осіб, які постраждали від бойових дій засобами психосоціоінженерії; б) характеристика інноваційного корекційного методу психосоціоінженерія; в) психотехніки (психотрансмітер, психотрансмітінг) вербальної та невербальної комунікації; г) біопсихосоціальні основи процесів психотрансмітінгу; д) розуміння комунікативного принципу «рівний- рівному» (peer-to-peer, P2P.) в психосоціоінженерії; е) комплексне застосування психосоціоінженерного підходу; ж) уточнення складових феномену психосоціоінженерія (психотрансмітінг, едукація, рівний-рівному, ігротехніка); по-третє, вдосконалено: а) психодидактичні форми сприяння корекції психічних станів (депресія, тривога) і покращення роботи когнітивних процесів (пам’ять, увага) шляхом розробки психосоціоінженерного комплексу; б) психологічні вимоги до вибору вправ, технік, завдань як засобу корекції психічних станів з опосередкованим впливом на поліпшення роботи когнітивних процесів різних категорій осіб (військові, ветерани, цивільні);
