Бондарєв М. А. Лучні та прибережні екосистеми долини річки Сули у межах Сумської області: флора, популяції лікарських рослин, засади раціонального природокористування.

У дисертаційному дослідженні представлено аналіз флористичного ядра лучних і прибережних екосистем долини р. Сули в межах Сумської області (північно-східна Україна), проведено комплексний популяційний аналіз модельних видів перспективних лікарських рослин – Potentilla reptans L. і Potentilla anserina L. на рекреаційно-сінокісному градієнті, а також обґрунтовано засади раціонального природокористування для цих екосистем з урахуванням екологічних наслідків широкомасштабної війни. У процесі досліджень поєднано флористичний, еколого-ценотичний, синфітоіндикаційний, морфометричний, онтогенетичний і віталітетний підходи. Установлено, що флористичне ядро досліджуваних екосистем охоплює 385 видів судинних рослин із 194 родів та 50 родин; 42,6 % видового складу становлять види з лікарськими властивостями. Флористична структура характеризується провідною роллю родин Poaceae, Asteraceae та Cyperaceae, переважанням гемікриптофітів, а за походженням – євроазіатських і європейських видів. За результатами синфітоіндикаційного аналізу охарактеризовано екологічні ніші видів за 12 екочинниками, визначено відносну ширину еконіші (RWN) та виділено групи видів із різним рівнем екологічної пластичності й вразливості до кліматичної трансформації довкілля. Для P. reptans і P. anserina як вегетативно-рухливих форм установлено індивідуальні стратегії підтримання популяційної стійкості за умов антропогенного тиску, що проявляються у різному поєднанні морфометричних, онтогенетичних і віталітетних характеристик. Для оцінювання просторової організації особин запропоновано алометричний індекс розподілу біомаси – Biomass Distribution Index (BDI, %). На основі проведених досліджень обґрунтовано засади раціонального природокористування, що передбачають розмежування режимів рекреаційного та сінокісного використання, збереження екологічної мозаїчності лучних і прибережних екосистем, охорону вразливих компонентів біорізноманіття, використання ресурсів лікарських рослин з урахуванням стану їхніх популяцій та адаптивне управління трансформованими територіями.