Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та розкриттю інноваційного потенціалу механізмів стимулювання підприємницької діяльності в умовах невизначеності. У роботі досліджено теоретичні, інституційно-правові та прикладні засади функціонування механізмів стимулювання підприємницької діяльності, оцінено їх ефективність в умовах воєнного стану, визначено напрями адаптації до вимог права Європейського Союзу (далі ЄС) та практики його застосування у сферах конкуренції і державної допомоги, а також розроблено адаптивну результатоорієнтовану модель підтримки підприємництва.
Актуальність теми зумовлена необхідністю вдосконалення системи публічного управління у сфері підприємництва в умовах воєнних, економічних, соціальних і регуляторних викликів. Підприємництво забезпечує зайнятість, бюджетні надходження та повоєнне відновлення, однак стикається з нерівномірністю доступу до ресурсів, нестабільністю середовища, пошкодженням інфраструктури, дефіцитом кадрів та слабкою координацією між владою і бізнесом.
Метою дисертації є розкриття інноваційного потенціалу механізмів стимулювання підприємницької діяльності в умовах невизначеності.
Об’єктом дослідження є публічне управління у галузі підприємницької діяльності. Предметом є механізми стимулювання підприємницької діяльності в Україні в умовах невизначеності.
У першому розділі узагальнено міждисциплінарні підходи до підприємництва, яке визначено як соціально-економічний інститут створення суспільної цінності. Розмежовано поняття «нестабільність» (мінливість параметрів із прогнозованими тенденціями) та «невизначеність» (обмеженість достовірної інформації про майбутнє). Обґрунтовано перехід від регуляторно-стабілізаційного режиму до адаптивно-стимулюючого. Механізм стимулювання визначено як адаптивну ризикоорієнтовану систему взаємодії влади, бізнесу та інституцій підтримки, що охоплює правові, економічні, цифрові й сервісні інструменти. Систематизовано ризики та обґрунтовано багаторівневий підхід (національний, регіональний і місцевий рівні).
У другому розділі проаналізовано стан підприємницького середовища України та ефективність стимулювання в умовах воєнного стану. Встановлено адаптивність бізнесу на тлі структурних диспропорцій, скорочення інвестицій і безпекових ризиків. Запропоновано підхід до комплексної оцінки бізнес-середовища з урахуванням економічних, безпекових, інституційних та соціальних чинників. Податкові пільги, дерегуляція, релокація, гранти та цифровізація підтримали активність бізнесу, проте їх ефективність обмежується складністю процедур, інформаційною асиметрією та нерівномірністю ресурсів. SWOT-аналіз виявив ключові переваги (антикризове реагування, цифрові сервіси, міжнародна підтримка) та обмеження (фрагментарність норм, слабка координація).
У третьому розділі розкрито інноваційний потенціал механізмів стимулювання як перехід до адаптивного, ризикоорієнтованого та результатоорієнтованого управління. Обґрунтовано адаптацію держпідтримки до права ЄС у сфері конкуренції та держдопомоги із введенням спеціального тимчасового режиму кризової допомоги.
Уперше розроблено адаптивну результатоорієнтовану модель стимулювання підприємництва, яка поєднує управління за результатами (RBM), фінансування за результатами (RBF), сценарне планування, багаторівневе управління та цифровий моніторинг. Створено матрицю стимулювання з оптимістичним, базовим і песимістичним сценаріями.
Удосконалено місцевий організаційно-функціональний механізм шляхом обґрунтування створення Інтегрованого центру підтримки бізнесу (на базі ЦНАП) для кейс-менеджменту, грантового супроводу та консалтингу. Набули розвитку адміністративно-цифрові інструменти через концепцію Єдиної офіційної електронної скриньки суб’єкта підприємництва як юридично значущого каналу комунікації.
