Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню біологічних властивостей синтетичних естерів тіосульфокислот, зокрема їх антимікробної, фунгіцидної, радикал-поглинальної та антиоксидантної активності, а також впливу на окремі ланки білкового і ліпідного обміну, інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів та функціональний стан антиоксидантної системи крові й тканин лабораторних тварин. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових високоефективних і малотоксичних біологічно активних сполук, які можуть використовуватися як антимікробні препарати, антиоксиданти та регулятори метаболічних процесів у тваринництві й ветеринарній медицині.
У дослідженні in vitro проведено оцінку фунгібактерицидної активності S-метил-, S-етил-, S-аліл-, S-пропіл-4-амінобензентіосульфонатів та S-аліл-4-ацетиламінобензентіосульфонату щодо референтних штамів Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Mycobacterium luteum, Candida tenuis та Aspergillus niger. Встановлено, що найвищу антимікробну активність проявляли S-етил-4-амінобензентіосульфонат (ЕТС), S-аліл-4-амінобензентіосульфонат (АТС) і S-аліл-4-ацетиламінобензентіосульфонат (ААТС). Для цих сполук визначено мінімальні інгібувальні та бактерицидні концентрації, що підтверджує їх перспективність як антимікробних агентів. Крім того, встановлено, що АТС, ААТС та ЕТС характеризуються найвищою радикал-поглинальною й антиоксидантною активністю, що стало підставою для подальших досліджень їх біологічної дії в експериментах in vivo.
Дослідження in vivo виконано на білих лабораторних щурах лінії Вістар відповідно до міжнародних вимог біоетики. Тваринам вводили ЕТС, АТС та ААТС у дозах 100 і 50 мг/кг маси тіла, після чого досліджували показники антиоксидантної системи, білкового та ліпідного обмінів у крові й тканинах.
Встановлено, що характер біологічної дії досліджуваних тіосульфонатів залежав як від їх хімічної будови, так і від застосованої дози. За використання ЕТС у дозі 100 мг/кг спостерігалося покращення антиоксидантного профілю крові, тоді як доза 50 мг/кг забезпечувала більш виражену активацію ензимів антиоксидантної системи у крові, нирках, печінці, мозку та скелетних м'язах. Аналогічно, АТС та ААТС також спричиняли дозозалежні зміни активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази і вмісту відновленого глутатіону, що свідчить про їх здатність ефективно регулювати стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги організму.
Доведено, що досліджувані S-естери тіосульфокислот впливають також на ліпідний і білковий обміни. Під їх дією відзначено зниження концентрації загальних ліпідів, триацилгліцеролів та естерифікованого холестеролу, що свідчить про наявність гіполіпідемічного ефекту. Найбільш виражений вплив ААТС проявлявся у дозі 100 мг/кг, тоді як ЕТС і АТС були ефективнішими у дозі 50 мг/кг. Одночасно встановлено позитивний вплив ЕТС і АТС у дозі 100 мг/кг на білоксинтезувальну функцію печінки, що підтверджувалося підвищенням загальної концентрації білка, збільшенням альбумін-глобулінового співвідношення та зниженням концентрації сечовини.
Наукова новизна роботи полягає у встановленні закономірностей дозозалежного впливу S-етил-, S-аліл- та S-аліл-4-ацетиламінобензентіосульфонатів на процеси антиоксидантного захисту, білкового й ліпідного метаболізму в організмі тварин. Вперше доведено, що найвищу радикал-поглинальну активність проявляє АТС, а всі досліджувані S-естери тіосульфокислот ефективно регулюють функціонування про/антиоксидантної системи та окремих ланок метаболізму залежно від застосованої дози.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання S-естерів тіосульфокислот як перспективних антимікробних і антиоксидантних засобів для захисту кормів від патогенних мікроорганізмів під час виробництва та зберігання, а також як потенційної основи для створення нових препаратів, здатних регулювати метаболічні процеси в організмі тварин. Отримані результати впроваджено у навчальний процес та науково-дослідну діяльність Національного університету «Львівська політехніка».
