Дисертацію присвячено комплексному господарсько-правовому дослідженню ринку платіжних послуг в умовах цифровізації. У роботі розроблено нові теоретичні положення щодо юридичної кваліфікації платіжної послуги, структури цифрових платіжних правовідносин, суб’єктного складу таких правовідносин, правового режиму цифрових платіжних інструментів, функціонування відкритого банкінгу, цифрового обігу вартості та захисту користувачів платіжних послуг.
Обґрунтовано підхід до юридичної кваліфікації платіжної послуги в умовах цифровізації як комплексного цифрового платіжного правовідношення. Доведено, що платіжна послуга не може розглядатися лише як банківська операція, технічний переказ коштів або договірне зобов’язання між користувачем і надавачем платіжної послуги. Її сучасний правовий зміст формується через поєднання майново-розрахункової, інформаційно-доступової та організаційно-регуляторної складових. Майново-розрахункова складова охоплює рух коштів або електронної вартості та майнові наслідки неналежного здійснення платіжної операції. Інформаційно-доступова складова пов’язана зі згодою користувача, автентифікацією, доступом до платіжного рахунку, платіжними даними та формуванням платіжного волевиявлення. Організаційно-регуляторна складова охоплює спеціальний правовий режим діяльності надавачів платіжних послуг, функціонування платіжної інфраструктури, фінансовий моніторинг, нагляд, безпеку інформаційних систем та розподіл юридичної відповідальності між учасниками платіжної операції.
Доведено, що структура цифрових платіжних правовідносин не вичерпується класичними елементами суб’єкта, об’єкта та змісту. У цифровому середовищі самостійного юридичного значення набувають правові засоби ініціювання, підтвердження та виконання платіжної операції, а також спеціальні вимоги до платіжної інфраструктури. До таких засобів належать платіжний інструмент, згода користувача, автентифікація, платіжна інструкція, доступ до платіжного рахунку через взаємодію інформаційних систем надавачів платіжних послуг та інші механізми, через які формується, підтверджується і реалізується платіжне волевиявлення. Правовий режим платіжної інфраструктури охоплює операційну безперервність, фінансовий моніторинг, нагляд, вимоги до безпеки інформаційних систем і відповідальність професійних учасників платіжного процесу. Розроблено підхід до визначення правового становища учасника цифрових платіжних правовідносин за критерієм контролю за джерелом платіжного ризику. На відміну від підходу, за якого правовий режим суб’єкта визначається переважно його формальним ліцензійним статусом або видом авторизації, запропонований підхід виходить із фактичної ролі учасника у платіжному процесі та його реальної можливості виявити, попередити, зупинити або усунути відповідний платіжний ризик. Така роль може проявлятися у контролі над цифровим інтерфейсом, автентифікацією, доступом до платіжного рахунку, обробленням платіжних даних, технологічною інфраструктурою операції або безперервністю платіжного процесу. На цій основі уточнено суб’єктний склад цифрових платіжних правовідносин з урахуванням фінансових, емісійних, інформаційно-доступових, технологічно-інфраструктурних, публічно-регуляторних і користувацьких елементів.
Окрему увагу приділено відкритому банкінгу. Доведено, що у його межах особливого юридичного значення набуває взаємозв’язок згоди користувача, платіжних даних і доступу до платіжного рахунку. Згода користувача у відкритому банкінгу не зводиться до загального цивільно-правового волевиявлення, оскільки одночасно визначає правомірність доступу до рахунку, обсяг платіжних даних, які можуть бути передані сторонньому надавачу платіжних послуг, та можливість ініціювання платіжної операції або надання відомостей з рахунку. Обґрунтовано особливості правового становища сторонніх надавачів платіжних послуг, участь яких у платіжних правовідносинах ґрунтується не на майновому контролі над коштами, а на правомірному доступі до рахунку, обробленні платіжних даних і впливі на ініціювання операції. У цьому контексті уточнено правове становище банку як надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, який у правовідносинах відкритого банкінгу виконує не лише договірні, а й спеціальні інфраструктурні обов’язки.
