Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню ролі поліморфізму генів довгих некодуючих РНК ANRIL (rs1333049), MALAT1 (rs619586) та HOTAIR (rs4759314) у патогенезі злоякісних новоутворень сечовидільної системи. У дослідження залучено 342 представники населення Північно-Східного регіону України: основна група - 242 пацієнти з онкопатологією сечовидільної системи (101 - світлоклітинний нирковоклітинний рак (скНКР), 141 - уротеліальна карцинома сечового міхура (УКСМ), I–II стадії за TNM); контрольна група - 100 осіб без онкологічного анамнезу. Генотипування ДНК проводили методом ПЛР у реальному часі на приладі QuantStudio 5 DX. Вперше встановлено популяційні частоти алелей та генотипів досліджуваних локусів у контролі: 0,48 для rs1333049, 0,02 для rs619586 та 0,05 для rs4759314, що відповідає європейським показникам. Статистично значущу відмінність у розподілі генотипів між онкохворими та контролем виявлено лише для локусу rs619586 гена MALAT1 (P = 0,039). Встановлено, що носійство мінорного G-алеля MALAT1 (генотипи A/G та G/G) підвищує ймовірність розвитку раку сечовидільної системи у 3,43 раза порівняно з A/A-гомозиготами (P = 0,037, OR = 3,43; 95% ВІ: 1,07–10,97). Локус rs1333049 гена ANRIL визначено як незалежний предиктор розвитку скНКР: наявність мінорного C-алеля збільшує ризик захворювання у 3,1 раза (P = 0,040, OR = 3,10; 95% ВІ: 1,05–9,18). Поліморфізм rs4759314 гена HOTAIR не продемонстрував асоціації з загальним ризиком онкопатологій (P = 0,944). Виявлено виражений статевий диморфізм: у чоловіків носійство генотипу C/C гена ANRIL підвищує ризик скНКР у 3,12 раза (P = 0,05, OR = 3,12; 95% ВІ: 1,0–9,75); алель G гена MALAT1 асоційований зі скНКР переважно у чоловіків (P = 0,008), а при УКСМ превалює у жінок (P = 0,013). Виявлено специфічні молекулярно-фенотипові асоціації: генотип A/A гена MALAT1 пов'язаний із вищими показниками зросту та маси тіла (P < 0,0001), але не з ІМТ; для ANRIL у осіб з ІМТ < 25 кг/м² C-алель має захисний ефект щодо УКСМ (P = 0,04, OR = 0,22), який повністю нівелюється при ІМТ ≥ 25 кг/м²; носії G-алеля гена HOTAIR мають вищий ІМТ (29,65 проти 26,72 кг/м², P = 0,042). Встановлено феномен інверсії генетичного ефекту ANRIL rs1333049 залежно від паління: у курців генотип C/C виступає фактором ризику скНКР (P = 0,040, OR = 3,64), тоді як у некурців C-алель має захисне значення (P = 0,016, OR = 0,17). Встановлено, що варіабельність MALAT1 визначає агресивність процесу: G-алель асоційований із манифестацією УКСМ на 11 років раніше (65 проти 76 років, P = 0,032), підвищенням ризику метастазування у 2,74 раза (P = 0,02, OR = 2,74) та зниженням загальної виживаності при скНКР (P = 0,0101). На основі отриманих закономірностей розроблено алгоритм клініко-генетичної стратифікації пацієнтів для формування персоналізованих програм моніторингу та корекції способу життя.
