Дисертацію присвячено розробленню та обґрунтуванню теоретико-методичних засад формування міжнародної продуктової стратегії. З цією метою досліджено цілі та завдання міжнародної продуктової стратегії, які спрямовані на забезпечення адаптивності, інноваційності та сталості розвитку підприємства у глобальному середовищі, що дозволяє ефективно інтегруватися у міжнародні ринки, підтримувати високу конкурентоспроможність і формувати позитивний імідж національного виробника. Вони визначають стратегічний вектор діяльності підприємства на зовнішніх ринках і забезпечують узгодженість між маркетинговими, виробничими та комунікаційними рішеннями.
У дисертації досліджено та систематизовано методичні підходи до формування та оцінки ефективності впровадження міжнародної продуктової стратегії на новому ринку. Обґрунтовано модель взаємозв’язку між маркетингом та міжнародною продуктовою стратегією, у межах якої маркетинг визначено інтеграційною основою стратегічного управління, що забезпечує узгодженість між ціннісними орієнтирами компанії, особливостями продуктового портфеля та очікуваннями міжнародного споживача.
Поглиблено теоретико-методичні засади формування міжнародної продуктової стратегії, що розглядається як ключовий елемент системи міжнародного маркетингу, який забезпечує стратегічне узгодження між внутрішніми можливостями підприємства та вимогами зовнішнього ринкового середовища.
Поглиблено підхід до визначення цілей міжнародної продуктової стратегії, які охоплюють не лише прагнення до розширення частки ринку, але й забезпечення стійкої конкурентоспроможності, формування позитивного іміджу бренду, диверсифікацію ризиків і зміцнення міжнародного партнерства.
Систематизовано, уточнено та поглиблено теоретико-методичні підходи до формування міжнародних продуктових стратегій підприємств, з урахуванням сучасних тенденцій глобалізації, цифровізації та зростання ролі екосистемних бізнес-моделей.
Визначено структурні блоки моделі формування міжнародної продуктової стратегії, які охоплюють аналітичний, процесний, інтеграційний та контрольно-оцінковий блоки та забезпечують її цілісність. На відміну від наявних моделей, вона передбачає не лише формування продуктового рішення, а й побудову ринкової екосистеми, що забезпечує довгострокову присутність підприємства на глобальних ринках, підвищує гнучкість та адаптивність стратегічних рішень. Ця модель поєднує класичні стратегічні інструменти з сучасними цифровими підходами та механізмами ко-креації, що дозволяє компанії формувати міжнародну продуктову стратегію, максимально узгоджену з культурними, поведінковими та інституційними особливостями нового ринку.
У роботі відмічено, що міжнародна продуктова стратегія китайських виробників має комплексний характер і реалізується через взаємодію продуктової, маркетингової, логістично-хабової, цифрової, ризик-менеджмент та ESG-складових, що забезпечує одночасно конкурентоспроможність, доступність і стійкість продукції на зовнішніх ринках.
Узагальнення практики дозволило виділити основні типи міжнародних продуктових стратегій китайських виробників, зокрема масову стандартизовану, адаптовану мас-маркет, преміальну (specialty) та комбіновану портфельну.
У дисертаційному дослідженні встановлено, що найбільш ефективною є комбінована модель, яка поєднує великі обсяги реалізації масового сегмента з просуванням брендованої мас-преміальної та нішевої продукції з високою маржинальністю. Проведений моніторинг міжнародної продуктової стратегії китайських виробників та узагальнення результатів дослідження свідчать, що найбільш доцільною для українського ринку є поетапна комбінована стратегія входу, яка передбачає адаптацію асортименту, використання багатоканальної дистрибуції та розвиток брендингу.
Визначено структуру міжнародного портфеля китайських виробників, яка передбачає збалансоване співвідношення: автентичних традиційних сортів (іміджева функція), адаптованих продуктів (відповідність локальним вимогам), локалізованих форматів (масштаб реалізації). Така архітектура забезпечує високу конкурентоспроможність продукції на світових ринках.
Встановлено, що ринок України характеризується імпортозалежністю та відкритістю до зовнішніх поставок, що створює сприятливі умови для входу китайських виробників. Українські споживачі демонструють високий рівень відкритості до іноземних брендів та позитивне сприйняття імпортної продукції, тоді як країна походження набуває додаткового значення у преміальному та спеціалізованому сегментах.
