Біленко В. А. Синтез фосфоровмісних лігандів для асиметричного каталізу.

Дисертаційна робота присвячена розробці методів синтезу монодентатних фосфоланових та бідентатних фосфін-фосфінітних лігандів, прохіральних субстратів на основі похідних 1,2-дигідроізохінолін-4- карбонових кислот, дослідженню їх каталітичного асиметричного гідрогенування з Rh-вмісними каталізаторами на основі отриманих лігандів, визначенню фізико-хімічних властивостей отриманих похідних тетрагідроізохінолінів, а також демонстрації їх потенціалу для застосування в медичній хімії. Синтезовано нові С2-симетричні фосфоланові ліганди для асиметричного каталізу - циклогексилпергідрофуро-[20,30:4,5]фосфоло[3,2-b]фуран-2,6-діони. Вихідою сполукою став доступний в обох хіральних формах 2,3-Оізопропіліден диметилтартрат, що забезпечило доступ до обох енантіомерів отриманого ліганду. Відповідно до описаних в літературі перетворень було синтезовано ненасичений хіральний біциклічний дилактон, який був використаний як акцептор Міхаеля для наступної реакції з фенілфосфінобораном та циклогексилфосфінобораном з утворенням фосфоланового циклу. Такого типу гідрофосфінування було вперше використано для формування фосфоланового циклу. При виділенні продукту з реакційної суміші було отримано лише один ізомер фосфолану, що вказує на високу стереоселективність такої циклізації. Структури продуктів було підтверджено за допомогою одно- і двовимірної спектроскопії ЯМР та рентгеноструктурного аналізу. Було оцінено електронодонорність фосфінових груп за константами спін-спінової взаємодії на ядрах 77Se в спектрах 31P ЯМР синтезованих з лігандів фосфінселенідів та виявлено її залежність від наявності анельованих циклів до фосфоланового фрагмента. А саме, збільшення кількості анельованих циклів до фосфоланового ядра в молекулі ліганду призводить до зниження його електронодонорності. Отримані хіральні трициклічні фосфолани були випробувані як монодентатні ліганди в гомогенному каталітичному асиметричному гідруванні метилових естерів (Z)-αацетамідокоричної, α-ацетамідоакрилової кислоти та метилового і бензилового естерів (2Z)-3-ацетамідобут-2-енової кислоти. Комплекси родію(І) на їх основі каталізували реакцію гідрування бензилового естеру (2Z)-3-ацетамідобут-2- енової кислоти з високою ефективністю, та забезпечили отримання відповідного похідного β-амінокислоти з енантіоселективністю 92%.