У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні засади та прикладні аспекти впливу транснаціонального фактора на розвиток глобального ринку інформаційних технологій.
У першому розділі проаналізовано сучасні підходи до класифікації ТНК, етапи їх еволюції, а також роль інновацій та науково-дослідницької діяльності у формуванні глобальних мереж ІТ-компаній. Досліджено трансформацію економічних взаємозв’язків під впливом цифровізації та глобалізації, з урахуванням викликів і можливостей, які створюють ТНК для національних економік.
Визначено, що сучасний ринок інформаційних технологій еволюціонував від постачання дискретних апаратних засобів до складної екосистемної моделі, де ключовим товаром є конвергентні цифрові рішення, хмарні сервіси та інтелектуальна власність. Встановлено, що межі ринку постійно розширюються через цифровізацію традиційних галузей економіки, що потребує нових підходів до його сегментації та оцінки.
Обґрунтовано, що стратегічний розвиток світового ІТ-ринку визначається діяльністю обмеженого кола транснаціональних корпорацій екосистемного типу. Вони виступають не лише основними постачальниками інновацій та інвесторами в НДДКР, а й власниками критичної інфраструктури (платформ, стандартів), що дозволяє їм формувати глобальні ланцюги створення вартості та здійснювати суттєвий вплив на національні цифрові стратегії країн.
Доведено, що управління світовим ІТ-ринком базується на ієрархічній взаємодії чотирьох рівнів: світового, регіонального, національного та неурядового. Така структура забезпечує баланс між глобальною лібералізацією торгівлі та захистом національних інтересів у сфері технологічної безпеки.
Виявлено, що транснаціональні ІТ-корпорації не лише формують структуру глобального ринку, але й активно впливають на політичні, соціальні та культурні аспекти розвитку країн. Запропоновано авторську концепцію взаємодії ТНК з країнами базування та приймаючими державами на засадах інноваційного розвитку, інформаційної відкритості та технологічного партнерства.
У другому розділі здійснено комплексний аналіз структурної динаміки світового ІТ-ринку, що дозволило ідентифікувати ІТ-сектор як ключовий детермінант глобального економічного розвитку, керований експансією транснаціональних корпорацій у сферах штучного інтелекту, хмарних обчислень та великих даних.
Виявлено критичний рівень концентрації капіталу та ринкової влади (понад 40% ринку контролюється вузьким колом ТНК), що зумовлює цифрову асиметрію у світовому господарстві, проте стимулює розвиток екосистемного партнерства між глобальними гігантами та інноваційними стартапами.
Доведено тенденцію до поступової децентралізації цифрової економіки через зростання ролі країн, що розвиваються (зокрема Азії та Африки), як важливих вузлів експорту комп’ютерних послуг та ІТ-аутсорсингу.
Обґрунтовано вплив геополітичної напруженості на переформатування ланцюгів створення вартості, що змушує ТНК диверсифікувати свою присутність на користь країн із передбачуваним правовим режимом та стимулюючими інвестиційними преференціями.
Систематизовано адаптивні стратегії лідерів ринку (Microsoft, Google, Apple), зокрема в частині локалізації R&D-центрів та оптимізації податкового планування, що підтверджує їхню здатність до гнучкої трансформації бізнес-моделей в умовах глобальної турбулентності.
Третій розділ присвячений дослідженню трансформаційних процесів у вітчизняному ІТ-секторі під впливом транснаціонального фактора, оцінці ефективності інституційних інструментів залучення високотехнологічних інвестицій та визначенню перспектив зміцнення суб’єктності України на глобальному цифровому ринку.
Здійснено ретроспективний аналіз еволюції ІТ-галузі України, у ході якого доведено її трансформацію зі стихійного аутсорсингу у потужну високотехнологічну екосистему, що демонструє високу резильєнтність до воєнно-політичних викликів та глибоку інтегрованість у глобальні ланцюги створення вартості.
Ідентифіковано зміну парадигми діяльності ТНК в Україні, що полягає у переході від моделі «арбітражу витрат» до створення стратегічних R&D-партнерств, де українські центри розробки стають вузлами створення інтелектуально містких продуктів (AI, DefenseTech, кібербезпека).
Оцінено вплив інноваційного фіскально-правового режиму «Дія.City» та масштабної цифровізації державних функцій на формування конкурентоспроможного цифрового ландшафту, що забезпечує унікальні умови для капіталізації технологічних інновацій міжнародними корпораціями.
Визначено роль людського капіталу та цифрових компетенцій населення як критичного чинника масштабування цифрових продуктів, що дозволяє ТНК використовувати українську економіку як майданчик для впровадження інновацій глобального рівня.
Обґрунтовано статус України як стратегічно важливого вузла світового ІТ-ринку, де синергія ліберального регулювання, розвиненої інфраструктури та високої технологічної зрілості створює передумови для сталого економічного розвитку навіть в умовах глобальної турбулентності.
