У сучасних умовах підвищується актуальність фізичного виховання
студентської молоді, що пов’язано зі зниженням рівня рухової активності
здобувачів вищої освіти (Pavlović, 2024, Lobo, et. al, 2023, Kozin, et. al, 2023a,
Kozin, et. al, 2022, Yuniana, et. al, 2023). Особливо це характерно для останніх
років, у зв’язку зі збільшенням частки дистанційного навчання під впливом
пандемічних, соціальних і воєнних чинників (Gani, et. al, 2023, Chen, et. al,
2022, Cochon Drouet, O, et al, 2024, Jiang Qing, et. al, 2023).
Дистанційний формат навчання суттєво ускладнює організацію
фізичного виховання студентів, оскільки значна частина рухової активності
виконується самостійно без безпосереднього контролю викладача (Tsyhura, &
Harkusha, 2023, Kozin, et. al, 2023b, Lu, et. al, 2023, Chen, et. al, 2023, Shao, et.
al, 2023, Zhou, et all, 2023, Flemons, et. al, 2024). Вищезазначене знижує
ефективність формування рухових навичок, рівень мотивації до занять та
сприяє подальшому зменшенню фізичної активності студентської молоді
(Gani, et. al, 2023, Chen, et. al, 2022, Cochon Drouet, O, et al., 2024, Jiang Qing,
et. al.). Загальновідомо, що фізична активність молоді є головним фактором
здорового способу життя, і зниження її рівня негативно впливає як на
теперішній стан, так і на майбутнє суспільства (Tsyhura, & Harkusha, 2023,
Kozin, et. al, 2023b, Lu, et. al, 2023, Chen, et. al, 2023, Shao, et .all, 2023, Zhou, et
al., 2023, Flemons, et. al).
З іншого боку, онлайн-навчання створює можливість у фізичній
культурі пошуку ефективних напрямів індивідуального підходу до занять, і
цим самим – до збереження і зміцнення здоров’я здобувачів, а також і до
фізичного виховання. Однак це вимагає вміння та рішучості студентства брати
відповідальність на себе за свою фізичну активність, її види, обсяг,
інтенсивність, розпорядок у виконанні тощо, що є головною умовою
фізичного виховання (Tsyhura, & Harkusha, 2023, Kozin, et. al., 2023).
Водночас сучасні умови навчання актуалізують необхідність пошуку
індивідуалізованих підходів до фізичного виховання студентів. Ефективність
самостійної рухової активності значною мірою залежить від відповідності
фізичних вправ індивідуальним психофізіологічним особливостям, інтересам
і функціональним можливостям здобувачів (Simonton, et. al, 2023, Burgueño,
et. al, 2023, Gråstén, et. al, 2023, Martos-Garcia, et. al.). Особливо це стосується
фізичних вправ, які необхідно виконувати самостійно без контролю з боку
викладачів. У зв’язку з цим, особливого значення набуває підбір засобів
фізичного виховання, які забезпечують не лише розвиток фізичних якостей, а
й позитивну мотивацію до систематичних занять.
Для комплексного вирішення проблеми недостатньої рухової активності
студентів засоби фізичного виховання повинні забезпечувати не лише
розвиток фізичних якостей, а й стимулювати когнітивні функції, мотивацію до
занять та формування стійкої потреби у фізичній активності (Martos-Garcia, et.
al, 2023, Kinder, et. al, 2023, Kaloka, et. al, 2023, Zhou, et. al, 2023, SalvadorGarciaZhou, et. al, 2024). Тільки в цьому випадку здобувач займатиметься
самостійно та із задоволенням, що є необхідною умовою постійних занять,
підвищення рівня фізичної підготовленості, збереження та зміцнення здоров'я.
Особливої актуальності це набуває в умовах обмеженого часу, відведеного на
організацію рухової активності студентів у процесі навчання в університеті, а
також поширення дистанційних форм освіти. За таких умов самостійний вибір
здобувачами найбільш ефективних видів рухової активності шляхом їх
послідовного практичного випробування є малоефективним і складним для
реалізації (Pavlović & Siryi, 2023, Kozin, & Matlaiev, 2023, Bujdoš, et al., 2023,
Kozina, Z., et al.).
Підбір засобів фізичного виховання для студентів закладів вищої освіти
доцільно здійснювати з урахуванням функціональних і фізичних
можливостей, індивідуальних особливостей нервової системи, схильностей та
інтересів здобувачів тощо. Такий підхід створює передумови для підвищення
ефективності фізичного виховання, мотивації до занять та формування стійкої
потреби у руховій активності.
У дослідженнях (Kozin, et. al, 2022, Kozin, et. al, 2023a, 2023b) показано,
що існують професійно зумовлені психофізіологічні особливості здобувачів,
які є основою для добору фізичних вправ, спрямованих на зміцнення та
збереження здоров’я. Особливе місце у цьому аспекті займають майбутні
фахівці гуманітарно-педагогічних спеціальностей, зокрема майбутні вчителі
історії та філології, професійна діяльність яких пов’язана з високими
вимогами до концентрації уваги, стійкості нервової системи, аналітичного
мислення та комунікативних здібностей. Адже це вимагає ретельної роботи з
пошуку унікальних історичних та філологічних даних, у поєднанні з їх
комплектацією та систематизацією.
